Президент Володимир Зеленський підписав зміни до законодавства, що стосується державних закупівель. Документ зокрема дозволяє проводити держзакупівлі на заходи до Дня незалежності України без тендерних процедур електронної системи Prozorro. Підрядників на такі роботи задля прискорення процесу дозволили обирати за допомогою переговорної процедури.
Підготовка і проведення заходів щодо відзначення 30-ї річниці незалежності України обійдуться держбюджету у 5,4 мільярда гривень. Серед плану заходів – модернізація аеропортів в 6 містах України та реалізація проєкту "Євроколія Київ – Львів – Скнилів". Експерти вважають, що проведення таких масштабних робіт в обхід тендерів майже стовідсотково призведе до корупції та створить негативний прецедент для бізнесу.
Святкове будівництво
Кабінет міністрів затвердив план заходів до відзначення Дня незалежності 24 серпня. Святкові заходи відбудуться в усіх містах України. Серед них: підняття найбільшого державного прапора, концерт, парад, виставка військової техніки та різноманітні форуми. Проте крім таких заходів уряд запланував ще й модернізацію та будівництво 6 аеропортів у Вінниці, Дніпрі, Одесі, Рівному, Херсоні та Закарпатському регіоні, реалізацію проєкту "Євроколія Київ – Львів – Скнилів", а також завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” МОЗ. На це планують витратити майже 5,5 млрд гривень.
Закупівлі планують робити не через тендер, а у форматі переговорної процедури. Тобто, у відкритому доступі в системі “Prozorro” ми зможемо побачити лише контракт із компанією, пояснює директор державного підприємства "Prozorro" Василь Задворний.
"Prozorro" – онлайн-платформа з електронною системою публічних закупівель, де державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу змагаються на торгах за можливість постачати їх державі.
“Це означатиме що вибір підрядника на такі роботи буде відбуватися в, скажімо, не гарантовано прозорий спосіб. Це буде переговорна процедура закупівель, яка передбачає, що замовник виключно звітує в системі і показує контракт з постачальником, якого було обрано, але ми не зрозуміємо скільки реально було пропозицій на цю закупівлю, які були цінові пропозиції від конкурентів, хто, що пропонував. Багато компаній можуть про цю закупівлю просто не дізнатися, хтось може дізнатися, але не зможе ніяк звернутися до замовника”, — пояснює Задворний.
Для того, щоб вивести закупівлі, 3 червня народні депутати внесли відповідні правки в законопроєкт №5309. У документі йдеться: "Замовники, визначені Кабінетом міністрів, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, затвердженим Кабінетом міністрів, за переговорною процедурою, встановленою статтею 40 цього закону".
Які ризики
У виведенні будівництва з-під дії закону директор державного підприємства "Prozorro" Василь Задворний вбачає кілька наслідків і проблем. По-перше, на його думку, нова система нівелює ринкову рівновагу.
Читайте також: Рада відновила проведення електронних закупівель під час карантину
"Коли ми оголошуємо закупівлю в "Prozorro" з аукціоном, з конкуренцією, її бачать всі зареєстровані в системі постачальники, а це десятки тисяч постачальників. Вони можуть вирішити брати участь в цих закупівлях або не брати участь, можуть оскаржити умови, можуть запропонувати замовнику щось змінити в тендерній документації, а якщо закупівля не оголошується через систему – такої комунікації не відбувається. Кількість учасників відповідно напряму впливає на конкуренцію, а конкуренція прямо пов'язана із відсотком зниження ціни в рамках аукціону і відповідно до досягнення певної ринкової ціни", – каже Задворний.
По-друге, зазначає директор ДП, це створює прецедент, тобто якщо можна до Дня Незалежності проводити будівництво без відкритої конкуренції, тоді виникає питання, чому не можна щось інше проводити без конкуренції. Наслідком цього може стати збільшення рівня недовіри громадян до держави.
Такої ж думки дотримується й експерт у сфері публічних закупівель, координатор "Dozorro" та директор програми інноваційних проєктів Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов.
“Завжди великий інфраструктурний об'єкт – це бажання великих будівельників щось будувати.. І тут сам ринок почне ставити питання: чому цей аеропорт будує мій конкурент, а не я. І як його обрали, а може я б запропонував дешевше, а скільки це реально коштує", — зазначив експерт.
Також Іван Лахтіонов додає, що незрозуміло, чи встигнуть за такий короткий проміжок часу побудувати великі інфраструктурні об’єкти: "Пройшов День Незалежності. Що буде наступного дня з цими великими інфраструктурними об'єктами? Чи не трапиться ситуація, коли фактично ми відкриємо частину інфраструктурного об'єкта, переріжемо стрічку і скажемо що ми побудували, а насправді всі ці об'єкти будуть будуватися до кінця року, а то і наступного року?"
Суспільне звернулося до Міністерства інфраструктури з проханням надати коментар. Відповіді на наш запит поки що немає. Але попередньо в Кабміні повідомили, що фінансуватимуть заходи з державного, місцевих бюджетів, залучатимуть приватні інвестиції та гранти.
Які об'єкти підпадають під план заходів
Один з аеропортів, який підпадає під модернізацію,— в Ужгороді. Там вже шукають виконавців робіт для реконструкції світлосигнальної системи летовища та системи її електропостачання, повідомив перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький. На це планують витратити з місцевого бюджету 82 мільйони гривень.
"Завдяки реконструкції світлосигнальної системи ужгородське летовище приведуть до авіаційних стандартів, аеродром матиме змогу приймати літаки цілодобово і впродовж усього року. Це особливо актуально для осінньо-зимового періоду", – йдеться у повідомленні.
Аеропорт Херсона планує розпочати будівництво до Дня незалежності та завершити його до листопада, сказав Суспільному перший заступник директора летовища Анатолій Ткач. Коштуватимуть роботи 473 мільйони гривень.
"Зараз є законопроєкт президента, який прискорює цю процедуру. У нас реконструкція злітно-посадкової смуги – це повний її ремонт з вирізанням старого покриття на 6-8 сантиметрів і накладання в три шари нового асфальтобетонного покриття. Ці всі роботи мають відбуватися за певної температури, не нижчої ніж +5 градусів. І всі розуміють, що цей сезон – вересень, жовтень. Тому ці роботи треба проводити в цей час", — розповів Анатолій Ткач.
Історія з лікувально-діагностичним комплексом лікарні "Охматдит" трохи складніша. Його почали будувати 10 років тому, а 2013-го роботи припинили на три роки.
Побудувати лікувально-діагностичний комплекс лікарні мали ще до "Євро-2012", але тоді зупинилось через відсутність фінансування. Очікувалося, що загально площа об'єкту становитиме понад 67 тисяч квадратних метрів.
Навколо будівництва неодноразово виникали скандали через корупційні схеми, а кошторис проєкту кілька разів суттєво змінювався. У жовтні 2013 року уряд установив загальний бюджет на рівні 1,78 млрд грн. За місяць він зріс на 700 млн грн до майже 2,5 млрд грн. Згодом були ще одні зміни: з 3,9 млрд грн до 3,2 млрд грн.
У 2016 році печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід двом фігурантам справи про розкрадання понад 9 мільйонів державних коштів на дитячій лікарні "Охматдит". В ГПУ тоді нагадали, що "досудове розслідування проводиться за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП "Укрмедпроектбуд", ТОВ "Укрпрофмед", а також заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
А в грудні 2019 Володимир Зеленський підписав зміни до бюджету України на 2019 рік, якими дозволяється перерозподілити кошти в сумі 200 млн з Фонду президента з підтримки освіти, науки та спорту на видатки за бюджетною програмою Міністерства охорони здоров’я.
Нині відкрито вже перші дві черги будівлі, але коли лікарня запрацює на повну потужність — невідомо, розповіла Суспільному прессекретарка закладу Анастасія Магеррамова. За її словами, потрібно придбати ще частину обладнання, але коли відбудуться закупівлі — невідомо. Суспільне надіслало запит у МОЗ з питанням, скільки ще триватиме будівництво комплексу та скільки на це піде коштів, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримало.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
