23 травня у Мінську силовики затримали Романа Протасевича, одного із засновників опозиційного Telegram-каналу NEXTA. Заради цього білоруська влада розвернула літак авіакомпанії Ryanair, який вже був майже на кордоні з Литвою. Це грубе порушення міжнародного законодавства — держава може вимагати термінової посадки, тільки якщо борт потрапив до забороненої зони або за виняткових обставин, що загрожують життю та безпеці пасажирів.
Суспільне зібрало світові приклади "розворотів" літаків та проаналізувало, як можновладці "діставали" та затримували політичних опонентів. Крім Білорусі до незаконних затримань вдавалися влада Росії та Саудівської Аравії. Щонайменш двоє критиків режиму були вбиті, а один з підозрюваних у політичній розправі тепер входить до російського парламенту.
Хто і як карав опонентів
Одна з найвідоміших справ останніх років — отруєння колишнього полковника Головного розвідуправління РФ Сергія Скрипаля і його доньки Юлії. У Росії Скрипаля було засуджено за шпигунство на користь Великої Британії. У березні 2018 року його з донькою знайшли з ознаками отруєння на лавці в парку у місті Солсбері. Як визначили британські експерти, Скрипалів було отруєно речовиною нервово-паралітичної дії сімейства "Новачок". Це стало першим випадком використання хімічної зброї в Європі з часів Другої світової війни. Така речовина розроблялася на території колишнього СРСР та наразі недоступна пересічним громадянам.
Причетність російських спецслужб до інциденту офіційно не доведено. Але, на думку британських слідчих, замах здійснили двоє офіцерів ГРУ, відомі під псевдонімами Олександр Петров та Руслан Боширов. Пізніше в інтерв'ю російським ЗМІ чоловіки пояснювали свою поїздку до Солсбері бажанням побачити відомий шпиль місцевого собору, що спровокувало численні інтернет-меми.
Скандал призвів до висилки з Великої Британії 23 російських дипломатів, яких Лондон вважав співробітниками російської розвідки, відкликання запрошення голові російського МЗС Сергію Лаврову відвідати британську столицю, а британські посадовці та члени королівської родини відмовилися приїхати на чемпіонат світу з футболу, який проходив в РФ.
Інша політична справа за участі Росії у Великій Британії сталася ще у 2006 році — вбивство ексспівробітника КДБ та ФСБ Олександра Литвиненка в Лондоні.
Тоді британські слідчі дійшло висновку, що вбивство "було ймовірно санкціоновано" Володимиром Путіним. Литвиненко почав публічно говорити про корупцію у ФСБ у 1998 році, коли службу очолив чинний президент РФ Володимир Путін. Того ж року Литвиненка заарештували за перевищення повноважень після того, як він розповів, що у 1997 році йому наказали вбити Бориса Березовського — відомого російського олігарха, який став активним критиком Путіна після того, як останній очолив країну. У 2000 році колишній спецпризначенець втік до Великої Британії через побоювання за свою безпеку.
Як стало відомо під час розслідування вбивства Литвиненка, чоловіка отруїли радіоактивною речовиною "Полоній-210" 1 листопада 2006 року. Він помер через шість днів. Вже після отруєння чоловік розповів журналістам ВВС, що розслідував вбивство російської журналістки Анни Політковської, яку застрелили у жовтні того ж року в під'їзді її будинку в Москві.
Читайте також: Протест світу та наслідки для Лукашенка. Що відомо про затримання Романа Протасевича у Мінську
Головним підозрюваним у справі став знайомий Литвиненка Андрій Луговий, з яким той пив чай в день отруєння. Тоді Британія вимагала екстрадувати Лугового, однак Росія відмовилася, посилаючись на конституцію країни. Це призвело до дипломатичного конфлікту та висилки чотирьох російських дипломатів з Лондона. Наразі Луговий входить до російської державної Думи від "Ліберально-демократичної партії Росії".
Політичним вважається і вбивство саудівського журналіста, колумніста The Washington Post Джамала Хашоггі у 2018 році. Його вбили бійці спецпідрозділу Ер-Ріяду в будівлі консульства Саудівської Аравії в Туреччині.
Тоді принц країни Мохаммед бен Салман офіційно взяв на себе відповідальність за загибель журналіста, хоча і відкинув звинувачення у тому, що був особисто в ньому зацікавлений. За версією саудівської влади, Хашоггі загинув у бійці в консульстві. У смерті журналіста офіційно звинуватили 11 людей, 5 з них засудили до смертної кари, яку пізніше замінили на довічне ув'язнення.
"Попереднє розслідування показало, що підозрювані вирушили до Стамбула для зустрічі з Джамалем Хашоггі, оскільки була інформація про його можливе повернення в країну (Хашоггі проживав у США – ред.). У консульстві розмова підозрюваних з Хашоггі пішла негативним шляхом і вилилася в бійку. Це призвело до його смерті і спроб приховати те, що трапилося", — заявила саудівська влада, передає ВВС.
Однак, згідно зі звітом Національної розвідки США, вбивство затвердив бен Салман, якого журналіст неодноразово критикував у своїх матеріалах. Зокрема, американські експерти визначили, що в операції із захоплення Хашоггі брав участь один з ключових радників принца і бійці його особистої охорони. Крім того, бен Салман "підтримував насильницькі заходи щодо дисидентів за кордоном, в тому числі Хашоггі, щоб змусити їх замовкнути".
У результаті Міністерство фінансів включило до санкційного списку країни ексзаступника глави саудівської розвідки Ахмеда аль-Асира та бійців елітного підрозділу швидкого реагування країни RIF, а міністр фінансів США Стівен Мнучін і міністр міжнародної торгівлі Великої Британії Ліам Фокс відмовилися від участі в міжнародній конференції інвесторів в Саудівській Аравії.
До викрадення людини вдавався й Ізраїль. У 2011 році з потяга "Харків-Київ" зник головний інженер єдиної в Секторі Гази електростанції Дірар Абу-Сісі. Через шість днів після зникнення Тель-Авів повідомив, що Абу-Сісі ув'язенено в Ізраїлі: його звинуватили у членстві у терористичній організації, командуванні військовою академією палестинської ісламістської організації ХАМАС та роботі над розробкою та модернізацією ракет, які ХАМАС запускав по ізраїльській території. У 2015 році Абу-Сісі засудили до 21 року позбавлення волі.
Через місяць після затримання палестинця тодішній голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко заявив, що до викрадення палестинця могла бути причетна українська контррозвідка, однак СБУ заяву не підтвердила.
Чому повертають літаки
На інцидент з розворотом літака Ryanair в Білорусі відреагували в Міжнародній організації цивільної авіації, заявивши, що це може бути "серйозним порушенням" Чиказької конвенції, яка регулює цивільні авіаперевезення. Згідно з документом, держава може вимагати термінової посадки повітряного судна, тільки якщо воно потрапило до забороненої зони, якщо проліт над зоною не дозволено літакам жодної іншої країни. Також державі дозволено "негайно при виняткових обставинах, в період надзвичайного стану або в інтересах суспільної безпеки тимчасово обмежити чи заборонити польоти над своєю територією за умови, що таке обмеження застосовується до повітряних суден усіх інших держав, незалежно від їх національності".
Секретар Ради безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що рішення про розвертання літаків, які приймаються в умовах одноосібної диктатури, можуть призводити до масових людських жертв, як це було у ситуації з катастрофою рейсу МН-17 (2014 р.), збиттям українського Boeing 737 під Тегераном (2020 р.) тощо.
Саме в цьому ряду дій, які сповна можна назвати проявом державного тероризму, – підняття у повітря для супроводження посадки рейсу Ryanair у Мінську бойового літака МіГ-29 білоруських збройних сил, – рішення, яке могло призвести до авіаційної катастрофи.
До практики розвороту суден зверталася не тільки Білорусь, а США, Велика Британія і щонайменше двічі — Україна. Так, у 2016 році представники Служби безпеки України змусили літак білоруської авіакомпанії "Белавіа" повернутися в Жуляни. Тоді з літака зняли громадянина Вірменії Армена Мартиросяна.
Як заявили тоді в СБУ, він контактував з "учасниками акцій протесту в рамках реалізації розробленого в Росії плану дестабілізації ситуації в Україні". Мартиросяна звільнили того ж дня, пізніше він подав до суду на СБУ, а Україна погодилася частково компенсувати Білорусі витрати через повернення літака.
Окрім того, у лютому 2021 році детективи Національного антикорупційного бюро звернулися до Державіаслужби з проханням посадити приватний літак колишнього топменеджера ПриватБанку Володимира Яценка, який хотів вилетіти до Австрії.
Яценка звинувачують у порушенні статті 191 Кримінального кодексу — привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою. Зокрема, на думку слідчих, він вивів з ПриватБанку понад 136 мільйонів гривень.
Білорусь раніше також розвертала літаки для арешту. Зокрема, у жовтні 2020 року на вимогу країни у Гродно посадили судно "Белавіа", що летіло з Мінська до Мюнхена. Тоді президент країни Олександр Лукашенко заявив, що на борту були "корупціонери-втікачі", а саме директори низки цукрових заводів.
До раптових розворотів літаків призводять не тільки політичні переслідування чи кримінальні справи – часто літак розвертають або здійснюють термінову посадку через надзвичайні ситуації.
У березні 2020 року рейс британського лоукосту Jet2 до Іспанії розвернули посеред польоту, коли Велика Британія скасувала всі рейси на материк через збільшення кількості хворих на коронавірус. Також у травні 2021 у США літак повернули до аеропорту вильоту через чоловіка, який відмовився вдягати маску, чхав та торкнувся без дозволу незнайомої пасажирки. Ще один літак, що прямував з Токіо до Далласа, терміново посадили через "неконтрольованого пасажира", а борт United Airlines з Вашингтона до Сан-Франциско аварійно сів у Денвері, коли мандрівник застряг у туалеті.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
