Спортивний шлях чернігівського біатлоніста Сергія Семенова – це і стрімкий ріст у результатах, і великі перепони та складні випробування. А його найголовніший тренер – той, з якого усе починалось у спорті – його батько.
Сергій Семенов на лижах з дитинства: його батько Олександр Семенов, будучи тренером збірної з лижних гонок, часто брав сина з собою на збори. Там хлопець катався на лижах заради забави. У Сергія добре виходило, але у 13-річному віці захотів займатись біатлоном. Згадує спортсмен:
«Лижі – так, це цікаво, але стрільба – то круто. І інколи спортсмени давали попробувати постріляти. Так було класно. Захотілось на біатлон. І тоді батько віддав мене до Світлани Леонідівні Ворчак і Олександра Васильовича. У них я почав займатись. Потім, коли уже вийшов на більш серйозний рівень, я повернувся до тренувань з батьком. На той момент він уже працював у біатлоні. І так продовжили».
У шкільному віці Сергій Семенов поступово покращував свої результати в біатлоні, виступаючи на місцевих змаганнях. Але тоді він спорт сприймав скоріше як активне проведення часу, ніж як справу життя. Переломним моментом у біатлонному майбутньому Сергія Семенова став вибір університету.
«Я вирішив піти у спортивному напрямку, хоча сезон перед цим був дещо не таким, як я сподівався. Це якраз підійшов вік, коли настають перші міжнародні змагання – це Європейський олімпійський юнацький фестиваль. Я дуже сподівався туди відібратись, але не зміг – поїхали чотири людини, а я був десь п`ятим, шостим на відборі. Тоді це трохи «прибило» мене, але вже в березні того ж року я зумів відібратись на юнацький чемпіонат світу. І це дало мені дуже великий поштовх і дуже велику мотивацію. І потім поступово добрався до національної збірної, до олімпійської збірної» – згадує Сергій Семенов.
Перші Олімпійські ігри для Сергія Семенова були цілковитою несподіванкою: 21-річний спортсмен потрапив до складу олімпійської команди, тільки-но перейшовши з юніорського віку.
«В мене так вийшло, що цей олімпійський сезон був складний по критеріям відбору на Олімпіаду. Це топ-20 на кубку світу. І для мене це було недосяжно, я ніколи не думав, що можу таке зробити. І почав я сезон навіть не з кубку світу, а з кубку ІВU (це нижчий ранг). Я показував там нормальні стабільні результати. Але тренер команди А викликав мене на останній третій етап в грудні. І дали мені шанс пробігти там. Першою індивідуальною гонкою я не був задоволений (я прибіг 40-якийсь чи 50-якийсь), мені всі казали, що для дебюту це супер. Через два дні я був 19-им. Ніхто не думав про це. Тобто з другого разу я виконав цей критерій, і далі питань не було по моїй кандидатурі в команді. І на наступних стартах я не тільки підтвердив цей результат, а ще і покращив».
Досягши такого успіху в 2010 році Сергій Семенов відправився на Олімпійські ігри до Ванкуверу.
«Це був дуже цікавий досвід. Побачити всіх тих спортсменів. Адже там всі живуть в олімпійському селищі. Побачити, як ті лижники, біатлоністи тренуються. Бо на кубку світу ти їх бачиш лише на трасі. А там ти бачиш що вони їдять, що роблять, як відпочивають і так далі. Перші дні ходив із відкритим ротом: все було дуже цікаво, як все зроблено, як все працює. І звичайно більше був сконцентрованим на результатах, хоча там і не вийшло їх показати. В мене завжди як добрі результати, так і погані результати дуже мотивують. Тому ця Олімпіада і весь сезон був поштовхом для майбутніх моїх досягнень».
У наступному передолімпійському сезоні у 2013 році в Сочі, на передолімпійському тижні, на своєму дебютному індивідуальному подіумі в індивідуальній гонці, Сергій Семенов став третім. Звісно, високими були сподівання і на саму Олімпіаду. На Олімпійських іграх спортсмен посів дев`яте місце. Наступні два сезони були ще успішнішими для Сергія Семенова: чотири перемоги в індивідуальних гонках на кубку світу, здобуття Малого Кришталевого глобуса, медаль чемпіонату світу.
«Наступний рік після медалі чемпіонату світу я був п’ятий також на ЧС і був дуже вмотивований. І можливо десь перебрав влітку. І 17-18 передолімпійський сезон для мене був дуже поганий. Через літню підготовку можливо десь перетренувався, перемотивував себе. Був дуже великий спад і в цілому здоров’я не дозволило показати максимальний результат того сезону і після того дуже багато часу пройшло поки я зміг повністю відновитися і повернутися до тренувань».
Так Олімпійські ігри 2018 у Пхьончхані теж не принесли бажаних результатів Сергію Семенову – організм почав давати збій. Через хворобу спортсмену довелось пропустити сезон 2020-2021. Але нині, як каже сам біатлоніст, він відновився і готовий до роботи.
«Як мені кажуть тренери, що мені треба не більше тренуватись, а більше думати про те, що я роблю. Вже не 21 рік», – пояснює Сергій Семенов.
У 2022 році очікуються зимові Олімпійські ігри, спортсмен вже знайшов баланс між тим, як багато тренуватись і розумно тренуватись. Тому за це більше не хвилюється.
Читайте також:
Триразовий учасник Олімпійських ігор біатлоніст Руслан Лисенко
Шлях до Олімпу: олімпійське золото прилуцького футболіста Олега Леня
Шлях до Олімпу: історія легкоатлетки Ольги Бібік
«Олімпійське золото – найвищий щабель». Важкоатлетка Наталія Скакун
Учасник Паралімпіади та Чемпіон світу. Біатлоніст та лижник Дмитро Суярко
«Золото», два «срібла» і «бронза» Паралімпіад. Біатлоніст та лижник Ігор Рептюх
Олімпійська «бронза» з кульової стрільби. Геннадій Авраменко
Олімпійські ігри – мрія, що здійснилася п’ять разів поспіль. Андрій Дериземля
Роман та Артем Прими: спортивна кар’єра як естафетна паличка
Дефлімпійські медалісти Денис Бистревський та Олексій Коломієць
Шлях до Олімпу: історія сходження на спортивну вершину Наталії Смаль
Триразова учасниця Олімпійських ігор, біатлоністка Ніна Лемеш
Від спортсмена до тренера - шлях до Олімпу Олександра Дідуха
