Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи ще чотирьом підозрюваним у легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва житлового комплексу "Династія" у селищі Козин поблизу Києва.
Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Там не назвали імен підозрюваних, але за даними Центру протидії корупції (ЦПК) йдеться про:
- Сергія Сіранчука – директора ОК ЖБК "Сонячний берег", через якого, за даними слідства, будувалась "Династія". Суд визначив для нього 20 мільйонів гривень застави.
- Марину Медведєву — адміністраторку, яка за твердженням правоохоронців, причетна до ведення тіньової бухгалтерії. Їй суд визначив заставу у розмірі 15 мільйонів гривень.
- Геннадію Опальчуку та Лілії Лисенко, які, як стверджують антикорупційники, були формальними засновниками ОК ЖБК "Сонячний берег" та проводили фінансові операції для створення видимості законності походження грошових коштів. Їм призначено застави у 10,6 мільйона гривень та 9,9 мільйона гривень відповідно.
Як додатковий процесуальний обов'язок, у разі внесення застави, вони будуть повинні носити електронний браслет.
"Усі зазначені підозрювані підконтрольні колишньому віцепрем'єр-міністру (за матеріалами справи Олексій Чернишов — ред.). Звертаємо увагу, що до колишнього віцепрем'єр-міністра та бізнесмена (за матеріалами справи Тимур Міндіч — ред.) вже застосовані запобіжні заходи в цьому та іншому кримінальному провадженні. Питання щодо звернення до суду з іншими клопотаннями ще вирішується", — зауважили у САП.
Що відомо справу кооперативу "Династія" та оголошення підозр
11 травня НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові Офісу президента Андрієві Єрмаку за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі).
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Справа стосується побудови котеджного містечка "Династія" у Козині.
Вже 14 травня ВАКС відправив Єрмака під варту строком на 60 діб з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.
Днем раніше правоохоронці повідомили про нові підозри шістьом учасникам "організованої групи", які, як стверджує слідство, легалізували понад 460 мільйонів гривень, отриманих злочинним шляхом.
Серед підозрюваних:
- колишній віцепрем’єр-міністр України;
- бізнесмен, якого слідство називає одним із керівників злочинної організації, викритої у межах спецоперації “Мідас” у листопаді 2025 року.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її. Наприкінці квітня 2026-го суд зменшив для нього суму застави до 112 мільйонів.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
15 лютого 2026 року Германа Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру, а вже наступного дня суд відправив його у СІЗО із можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень.
