Перейти до основного змісту
За фігуранта справи "Мідас" Басова внесли 40 млн гривень застави: "Схеми" дізнались, хто заплатив гроші

За фігуранта справи "Мідас" Басова внесли 40 млн гривень застави: "Схеми" дізнались, хто заплатив гроші

Дмитро Басов
Дмитро Басов під час розгляду апеляції рішення Вищого антикорупційного суду у Києві, Україна, 19 листопада 2025 року. Суспільне Новини/Нікіта Галка

За фігуранта масштабної корупційної схеми в Енергоатомі Дмитра Басова внесли заставу у 40 мільйонів гривень й він вже вийшов із СІЗО. Ці гроші заплатили новостворена київська компанія та його адвокати.

Про це журналістам "Схем" (проєкт "Радіо Свобода") повідомили джерела у правоохоронних органах.

Вказується, що заставу за Басова внесли 25 грудня. Зокрема 25 мільйонів гривень заплатила приватна компанія "Грін плюс компані", яка була зареєстрована у Києві два місяці. Статутний капітал фірми становить 75 тисяч гривень. Основний профіль її діяльності – оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

За номером компанії, вказаним в офіційних реєстрах, відповіла жінка, яка не захотіла називати свого імені. Вона сказала, що їй невідома ані компанія, ані її керівництво. Сама ж директорка "Грін плюс компані" Марина Шевченко кілька разів відхилила дзвінки журналістів на її особистий номер.

Ще 10 мільйонів 300 тисяч гривень застави вніс адвокат самого Дмитра Басова Віталій Наум. А ще 4 мільйони 700 тисяч гривень – адвокатське об’єднання "Національна колегія адвокатів", яке сам же Наум і очолює.

У коментарі "Схемам" захисник Басова підтвердив факт внесення застави ним особисто та адвокатським об’єднанням і назвав це "поширеною практикою".

"Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо "в білу". І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов", – прокоментував Наум.

Він додав, що давно знає Басова та впевнений, що він "не втече", зауваживши що адвокатське об'єднання виступило гарантом перед органом досудового розслідування, а надалі й перед судом.

"Після того, як буде прийнято кінцеве рішення у справі, ці грошові кошти нам повертаються назад. Наразі він (Басов — ред.) не зобов’язаний їх віддавати, проте зобов’язаний виконувати процесуальні обов’язки та виконувати договір, укладений на надання правової допомоги", — сказав адвокат, додавши, що його клієнта вже звільнили з-під варти.

Після виходу із СІЗО він зобов'язаний носити електронний браслет. Крім цього, на нього покладено низку особистих зобов'язань строком на два місяці.

12 листопада 2025 року ВАКС обрав для Басова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень. Він був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому.

Як стверджує слідство, Басов (на "плівках" НАБУ фігурує як "Тенор") разом з Ігорем Миронюком ("Рокет") керували "тіньовими процесами" у межах "злочинної організації", яка займалася систематичним отриманням хабарів від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.

Що відомо про операцію "Мідас"

10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.

В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бекофісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.

10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.

12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови за звільнення Галущенка і Гринчук.

Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.

ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бекофісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.

Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.

Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.

13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.

Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.

1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.

Топ дня
Вибір редакції
На початок