У понеділок, 16 лютого, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про оголошення підозри колишньому міністру енергетики.
Про це у Telegram повідомили у НАБУ.
Кому саме оголосили підозру в антикорупційних органах не зазначили, але подробиці розслідування свідчать, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який, за даними слідства, причетний до операції "Мідас", що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
Зокрема, йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255Стаття 255. Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній., ч. 3 ст. 209Стаття 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Кримінального кодексу України.
"За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн доларів "інвестицій", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що його очолив "давній знайомий учасників злочинної організації", громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітсу і Невісу, який надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед так званих інвесторів фонду також була родина підозрюваного.
"З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця", — зазначають у НАБУ.
Згодом, за даними правоохоронців, ці компанії стали "інвесторами" фонду, викупивши його акції. Після цього учасники організації, в інтересах ексміністра, почали переказувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.
Під час перебування Галущенка на посаді, за даними слідства, через його довірену особу, яка на плівках НАБУ фігурує як "РокетМова йде про ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка", злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Ці кошти легалізовували через різні фінансові механізми, зокрема криптовалюту та "інвестування" у фонд.
Слідство встановило, що на рахунки фонду, якими керувала родина ексміністра, надійшло понад 7,4 мільйона доларів, понад 1,3 мільйона швейцарських франків, а також 2,4 мільйона євро видали сімʼї готівкою або переказами безпосередньо у Швейцарії.
"Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та витрачала його на власні потреби", — додали в НАБУ.
Нагадаємо, 15 лютого ексміністра енергетики України затримали під час спроби перетину кордону.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції"Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо, хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон", та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
