Детектив НАБУ Олександр Абакумов заявив, що правоохоронці два тижні тому направили в Офіс генпрокурора документи, необхідні для екстрадиції з Ізраїлю Тимура Міндіча. Втім, за його словами, генпрокурор Руслан Кравченко їх поки що не затвердив. Водночас адвокат бізнесмена Андрій Костенок поставив під сумнів правдивість інформації, озвученої співробітником бюро.
Про скерування документів до Офісу генпрокурора щодо екстрадиції Тимура Міндіча, якого слідство вважає керівником схеми з масштабних розкрадань в енергетиці у справі "Мідас", Олександр Абакумов розповів в інтерв’ю YouTube-каналу "Є Питання".
"Два тижні тому ми направили в Офіс генпрокурора всі матеріали для екстрадиції. І, наскільки мені відомо, вони все ще на підписі у генпрокурора. Я отримав це оновлення буквально годину тому від детективів, які займаються цим провадження. Таймлайн — там є низка процедур. Ізраїль — дуже складна країна для екстрадиції. Їм треба передати матеріали фактично всього кримінального провадження. Ми переклали їхньою мовою великий обсяг доказів, щоб підтвердити, що наша підозра — обґрунтована", — сказав він.
На думку детектива, очільник генпрокуратури Руслан Кравченко має якнайшвидше підписати це клопотання. Водночас він додав, що у відомстві можуть тривати власні процедури щодо вивчення обґрунтованості.
Абакумов також зазначив, що швидкість розгляду зазвичай залежить від обсягу матеріалів та "доступності" генпрокурора.
"Я зараз не можу сказати — обґрунтовані два тижні чи ні. Я сподіваюся, що найближчим часом генпрокурор підпише, і ми вступимо в комунікацію вже безпосередньо з ізраїльською стороною", — додав правоохоронець.
Коментуючи Суспільному озвучену Абакумовим інформацію про підготовку документів щодо екстрадиції Тимура Міндіча його адвокат Андрій Костенок заявив:
"Спитайте у тих, хто поширює. Є орган досудового розслідування. Якщо хтось поширив (інформацію — ред.), то в першу чергу спитайте, чи дійсно він поширював достовірну інформацію", — сказав захисник бізнесмена.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) відмовились коментувати інформацію щодо екстрадиції Міндіча. Також Суспільне звернулось до Офісу генпрокурора, але на момент публікації відповіді не отримало.
Згодом в ОГП нам повідомили, що скерували до ізраїльського Мін'юсту запит про екстрадицію до України Тимура Міндіча, а також Олександра Цукермана.
Раніше в інтерв'ю Суспільному директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що Україна готує документи для процедури екстрадиції головних підозрюваних у справі "Мідас" — бізнесмена Тимура Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана, які перебувають в Ізраїлі. Однак складно сказати, чи передадуть їх Україні.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
15 лютого 2026 року Германа Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру, а вже наступного дня суд відправив його у СІЗО із можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень.
