У ніч на неділю, 25 жовтня, в Україні знову переведуть годинники на зимовий час. Суспільне пояснює, чому в країні досі сперечаються щодо переведення, коли і куди потрібно рухати стрілки та що науковці кажуть про вплив зміни часу на організм.
Коли переводять годинники
Стрілки годинника восени та навесні українці переводили вже понад 40 років, відколи у 1981 році Радянський Союз вирішив запровадити переходи між літнім і зимовим часом. В Україні «літній» час уніфікували лише в 1996 році. Переведення завжди припадали на вихідні, щоб дати організму мінімально адаптуватися.
Згідно з чинним законодавством, годинники в Україні переводять щороку в останню неділю жовтня. У 2026 році перехід на зимовий час відбудеться в ніч проти неділі, з 24 на 25 жовтня.
О 04:00 ранку стрілки годинника треба перевести на одну годину назад — на 03:00. Це означає, що ця доба фактично «стає довшою» на одну годину, тому й люди можуть поспати трохи довше.
Сучасні гаджети (смартфони, комп'ютери, планшети) переводять час автоматично, якщо в налаштуваннях увімкнено часовий пояс. Механічні годинники та старі електронні пристрої треба перевести вручну.
Чому досі триває дискусія про переведення годинника
В Україні вже кілька років поспіль сперечаються, чи потрібно двічі на рік змінювати час. У липні 2024 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №4201. Він передбачав, що Україна восени востаннє перейде на зимовий час і більше ніколи не повертатиметься на літній. Проте цей закон так і не запрацював на практиці, адже його не підписав президент.
Прихильники постійного зимового часу наголошують на впливі світла на біологічний годинник. Людський організм налаштовує сон зокрема за зміною світла й темряви, тому ранкове природне світло краще узгоджується з добовим ритмом. МОЗ підтримує постійний стандартний, тобто зимовий, час через його кращу відповідність природному циклу світла і темряви.
Саме це передбачав законопроєкт про обчислення часу, автором якого був тодішній перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, близько 95% території України розташовані в межах часового поясу UTCUTC — Всесвітній координований час, що приблизно відповідає сонячному часу на Гринвіцькому меридіані.+2 (тобто українського зимового часу) — лише Луганщина, частково Донеччина й Харківщина та невелика частина Закарпаття географічно належать до інших часових поясів.
Противники постійного зимового часу насамперед звертають увагу, що за такого режиму саме в цих східних регіонах влітку зранку буде дуже рано світати й рано вечоріти. Адже за UTC+2 сонце протягом року сходить і заходить на годину раніше, ніж за UTC+3.
Так, для східних районів за літнього часу схід Сонця може припадати приблизно на 04:20. Якщо ж залишити UTC+2 на весь рік, це буде приблизно 03:20.
Чи справді постійний зимовий час «розсинхронізує» Україну з ЄС
Противники постійного зимового часу також звертають увагу, що за такого режиму Україна може мати різницю в часі з частиною ЄС.
Європейський парламент у 2019 році підтримав пропозицію скасувати сезонне переведення годинників у ЄС. Вона передбачала, що країни-члени зможуть самостійно обрати, який час залишити постійним — зимовий чи літній.
Пропозиції передувала публічна консультація Європейської комісії, яка тривала з 4 липня до 16 серпня 2018 року. У ній взяли участь 4,6 мільйона людей з усіх 28 тодішніх держав-членів ЄС — це була найбільша кількість відповідей за всю історію консультацій Комісії. 84% респондентів підтримали припинення переведення годинників двічі на рік.
26 березня 2019 року Європейський парламент ухвалив свою позицію та підтримав припинення сезонного переведення з 2021 року. Однак для набуття чинності цього рішення потрібна була також позиція Ради ЄС. Рада досі її не погодила, тому сезонне переведення годинників у ЄС продовжується.
Навесні держави-члени ЄС переходять на літній час в останню неділю березня, а восени повертаються на стандартний, або зимовий, час в останню неділю жовтня.
Якщо Україна постійно залишиться на UTC+2, різниця в часі з частиною країн ЄС змінюватиметься залежно від сезону. Зокрема, депутат Володимир В'ятрович у парламенті говорив про необхідність синхронізувати перехід на літній час з ЄС і попереджав про можливі проблеми через зміну часового режиму:
«Навіщо раптово створювати проблеми авіакомпаніям, транспорту — усім тим, хто розпланував свою роботу? Давайте регулювати такі питання завчасно і синхронно з ЄС», — заявляв нардеп.
Як постійний час може вплинути на економіку
У 2021 році Міністерство енергетики, розглядаючи перехід України на постійний UTC+2, звертало увагу, що за такого режиму влітку світлої частини доби вранці було б більше, ніж потрібно для звичного режиму роботи, а ввечері темніло б раніше. У міністерстві прогнозували, що це може призвести до збільшення споживання електроенергії у вечірній час.
Водночас у липні 2024 року, після ухвалення Радою закону про скасування сезонного переведення годинників, заступник міністра енергетики Микола Колісник заявив, що Міненерго не прогнозує збільшення споживання електроенергії через відмову від літнього часу. За його словами, скасування переходу не має негативно вплинути на енергосистему.
Науковці НАН України також звертали увагу на те, що оцінювати вплив режиму часу на енергосистему потрібно з урахуванням кількох чинників. Зокрема, має значення, де розташовані основні споживачі електроенергії та яку частку загального споживання вони забезпечують, а також структура і стан генерувальних потужностей.
Для України останній фактор особливо важливий. У НАН зазначили, що через російські атаки об'єкти енергосистеми зазнали значних руйнувань, тож стан генерації є домінантним фактором під час оцінки ситуації в енергосистемі.
Водночас громадське об'єднання науковців «Академія наук вищої школи України» у липні 2024 року написала президенту Володимиру Зеленському листа. Науковці просили ветувати закон №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній. На думку АН ВШУ, це суперечить «астрономії, економії світла та політичній логіці».
Як переведення впливає на організм: що кажуть науковці
У 2025 році дослідники зі Стенфордського університету змоделювали, як постійний зимовий час, постійний літній час і сезонне переведення годинників можуть впливати на добові ритми та деякі показники здоров'я у континентальній частині США.
Вони порівняли три варіанти: постійний зимовий час, постійний літній час і нинішню систему, за якої годинники переводять двічі на рік.
За їхньою моделлю, регулярне переведення годинників створює більше навантаження на циркадну систему, ніж обидва постійні варіанти часу.
Модель також показала можливе зменшення поширеності ожиріння та інсульту за переходу на постійний зимовий час. За розрахунками дослідників, поширеність ожиріння могла б зменшитися на 0,78%, а інсульту — на 0,09% порівняно з нинішньою системою.
Постійний літній час у цій моделі також давав нижчі показники, але ефект був меншим: поширеність ожиріння могла б зменшитися на 0,51%, а інсульту — на 0,07%.
Важливо: це результати математичного моделювання, а не спостереження за людьми після реального переходу на постійний час. Дослідники зазначають, що результат залежить від широти, розташування всередині часового поясу та хронотипу людини.
Тож вони наголошують, що постійний літній час не обов'язково шкідливий, а постійний зимовий не обов'язково корисний для всіх.
Вони вказують на інше: для внутрішнього годинника людини важливе узгодження режиму часу з природним освітленням, а відмова від регулярного переведення годинників може зменшити навантаження на циркадні ритми.
Що робити, поки ми все ще переводимо годинники
Дотримуйтеся стабільного режиму сну в цілому. Дослідники вважають, що нерегулярний час засинання та пробудження пов'язаний із вищим ризиком депресивних і тривожних симптомів, вищим індексом маси тіла, інсулінорезистентністю, гіпертонією та серцево-судинними проблемами. У людей із найменш регулярним сном також виявили на 26–53% вищий ризик деменції та на 20–88% вищу загальну смертність.
Отримуйте достатньо яскравого світла вдень: восени й узимку природного світла стає менше, а саме денне світло допомагає синхронізувати біологічний годинник. Довше перебування на природному світлі в осінній та зимовий час пов'язують з покращенням якості й тривалості сну, пам'яті та робочої продуктивності.
