Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 22 жовтня не продовжив ексміністру енергетики та фігуранту розслідування НАБУ «Мідас» Герману Галущенку обов'язок щодо носіння електронного браслета.
Про це Суспільному повідомили у пресслужбі відомства.
Зазначається, що суд частково задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив на два місяці строк дії процесуальних обов'язків ексміністра. Зокрема, Галущенко зобов'язаний не залишати Київську область, утримуватися від спілкування з іншими фігурантами справи та здати паспорти для виїзду за кордон.
Водночас обов'язок носити електронний браслет при цьому не продовжили.
Нагадаємо, 15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями ККУ — «створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній» й «легалізація майна, отриманого незаконним шляхом». Слідство стверджує, що він причетний до операції «Мідас», що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
17 лютого Вищий антикорупційний суд відправив Галущенка під варту до 15 квітня з можливістю застави у 200 мільйонів гривень. Ексміністр заявив, що незадоволений розміром застави та планує подати апеляцію на рішення суду. На це рішення обидві сторони процесу подали апеляційні скарги. Захист просив пом'якшити запобіжний захід, а прокуратура просила про заставу у розмірі 425 мільйонів гривень.
Як повідомляв ЦПК, 12 червня ВАКС продовжив Галущенку строк тримання під вартою, але зменшив заставу до 150 мільйонів гривень.
26 червня за Германа Галущенка внесли 105 мільйонів застави — цю суму сплатили компанії «Тетрас оптіма», «Гіран констракт» та «Скайт рітейл». Уже 29 червня стало відомо, що за експосадовця внесли решту коштів, покривши повний розмір застави у 150 мільйонів гривень.
1 вересня САП звернулася до суду з клопотанням про арешт 150 мільйонів гривень застави, внесеної за Галущенка. За версією слідства, ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом і легалізовані через внесення застави.
Що відомо про операцію «Мідас»
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді «відкатів». Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші «відмивали» у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя «Карлсон» та Олександр Цукерман — «Шугармен». Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ «Вангар» внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У «плівках НАБУ» його ідентифікують як «Рокета». Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На «плівках НАБУ» Фурсенко фігурує як «Рьошик». Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як «Че Гевара», суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
