Польща готує позов до Росії щодо репарації за злочини, скоєні за часів радянського панування в країні.
Про це пише Financial Times.
Директор інституту Бартож Гондек, якому прем’єр-міністр Дональд Туск доручив розслідування історичних злочинів РФ, заявив, що цього разу воно буде масштабнішим за його попередню роботу з вивчення нацистських злочинів, оскільки період радянського контролю над Польщею в часи холодної війни тривав понад чотири десятиліття.
За його словами, поки невідомо, чи будуть компенсаційні вимоги до РФ більшими за суму, виставлену Німеччині у 2022 році (мова йде про 1,3 трильйона євро — ред.). Гондек зазначив, що наразі група з десяти польських істориків та дослідників стикнулася з серйознішими перешкодами, ніж під час розрахунку німецького позову.
Зокрема, він назвав розслідування "довгостроковим проєктом", оскільки польські історики не можуть отримати доступу до секретних російських архівів, а багато документів були сфальсифіковані або знищені за радянських часів.
Видання нагадує, що позов Польщі до Німеччини досі залишається невирішеним: Берлін стверджує, що питання репарацій було юридично закрите ще після Другої світової війни. Водночас польська партія "Право і справедливість" (PiS) вважає, що Туск не зробив достатньо, щоб домогтися від німецької сторони компенсацій.
Депутат Європарламенту від PiS Аркадіуш Мулярчик, який ініціював позов проти Німеччини у 2022 році, заявив, що його партія завжди планувала висунути аналогічні вимоги й проти Росії.
Він також звинуватив премʼєра у спробі використати претензії до Москви, щоб відвернути увагу від відсутності прогресу в переговорах із Берліном.
"Порушення питання репарацій з боку Росії, по суті, є спробою уникнути основного питання — досі невирішеної відповідальності Німеччини. Враховуючи, що Туск вже заявив про успіхи PiS як про свої власні, не буде несподіванкою, що Туск цинічно заробляє політичний капітал, де може", — сказав Мулярчик.
Видання наголошує, що цей позов "ризикує загострити" напруженість у відносинах між Польщею та РФ. Зокрема, Варшава тривалий час звинувачує Кремль у посиленні гібридної війни, особливо після вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір у вересні минулого року.
Порушення повітряного простору Польщі дронами РФ
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Військові провели операцію з їх нейтралізації, вперше збивши цілі над країною. Прем'єр Дональд Туск поінформував генсека НАТО Марка Рютте та заявив, що Польща додаткових обмежень не запроваджуватиме.
Туск повідомив, що Польща збила близько 4 з 19 дронів, що порушили її повітряний простір. Один із дронів пошкодив дах будинку й авто у селі Вирики-Воля Люблінського воєводства, уламки інших знайшли в кількох населених пунктах.
Кремль відмовився від коментарів, проте у Міноборони заявили, що під час атаки на Україну в ніч на 10 вересня нібито використовували безпілотники з дальністю дії 700 кілометрів, які "нібито перетнули кордон із Польщею". Там висловили готовність провести консультації з Міноборони Польщі щодо цього інциденту.
16 грудня у Польщі у селі Леково, що у Мазовецькому воєводстві, поруч із житловим будинком впав невідомий військовий дрон. Обійшлося без постраждалих та руйнувань.
