14 квітня Лариса Мудрак очолила Наглядову раду Українського культурного фонду, оскільки Михайло Захаревич склав повноваження за станом здоров'я. Що найперше має зробити новообрана голова Фонду, якою вбачає стратегію розвитку УКФ після 2021 року та хто має стати виконавчим директором культурної інституції – про це Лариса Мудрак розповіла в інтерв'ю Радіо Культура. Це її перше інтерв'ю у статусі голови Наглядової ради УКФ.
Розкажіть про головні свої завдання на посаді голови Наглядової ради УКФ.
В першу чергу – це проведення повторного, другого, конкурсу на посаду виконавчого директора Фонду. Інституція існує з 2017 року і зробила неймовірний крок: стала маяком у сфері культури. Контракт попередньої директорки Юлії Федів закінчився, і, власне, має бути особа, яка підніме цей прапор і понесе далі. Тому що, по-перше, для культурного простору, для всієї України, ця інституція модерна, нова і створена нещодавно. По-друге, політика їсть культуру на сніданок, з культури починається все. І для мене це принципово важливо.
Вибори виконавчого директора мають відбутися найближчим часом. Заявки вже подаються на другий конкурс, їх збір завершиться 16 квітня. І впродовж двох-трьох тижнів має відбутися конкурс. Це і є головна функція Наглядової ради – сприяння роботі Фонду. Але загалом я дуже щаслива, що в Україні розвивається культура Наглядових рад, яка є у західному світі, яка у Європі. Я у своїй роботі мала досвід роботи з наглядовими радами в США, коли працювала головним редактором. Цей інструмент вважаю дуже важливим, оскільки в оперативному менеджменті, в оперативній діяльності важко і складно утримувати стратегічні напрямки, бачити масштаб і результати, звіряти їх з компасом великої мети, і наглядові ради у цьому дуже добре слугують роль, і я б дуже мріяла, щоб Наглядова рада виконувала цю роль і в Українському культурному фонді.
Думаю, ви бачили перший конкурс, коли не змогли обрати виконавчого директора. Можливо, у вас вже є свої вимоги до керівника, яким він має бути, що він має знати?
Керівник перш за все повинен чітко орієнтуватися у тому, які є головні стратегічні завдання державної культурної політики. Для керівника Українського культурного фонду має бути добре зрозуміло, яким чином обраховуються головні KPI кожного проєкту, а зараз є 12 напрямків, і відтак дуже багато проєктів. І звичайно, для керівника дуже важливо спілкуватися з усім культурним простором, розуміти розмаїття культури та її потреб. Але при цьому керівник ще має добре володіти фінансовими знаннями, мати фінансові навички, щоб розуміти якість фінансової документації, звітність фінансової документації. І відтак утримуватися в рамках сприянню, допомоги та контролю. Плюс Український культурний фонд взяв на себе таку роль, як навчання розуміння, як заповнювати грантові заявки, як працювати з матеріалами і звітністю, і яким чином робити всю роботу прозорою, публічною, якісною. Тому це достатньо хороше, велике навантаження на фахівця, який претендує зараз на цю посаду.
Якщо ми говоримо про нову стратегію роботи Фонду, яку потрібно розробляти...
Так, ця створена до 2021 року.
Як ви вбачаєте, чого зараз бракує Фонду? Можливо, треба збільшити фінансування, збільшити перевірки тих проєктів, яким виділяються гроші, можливо, якось розширити саме ті сфери, які можуть фінансувати проєкти?
Для будь-якої інституції, а для такої інституції, як Український культурний фонд, який має на меті і культурний діалог, і культурне розмаїття, і підтримку учасників культурного поля, – уявіть, яка це кількість людей, – звичайно, принципово мати чіткий фокус розуміння, які результати мають бути досягнуті за той чи інший період часу. Зараз стратегії не створюються на п'ять-десять років, як це було раніше. Зараз стратегії створюються на два-три роки, тому що дуже мінливий час, дуже кризовий час. Ми всі зайшли в ще більш новий період: окрім диджиталізації простору, ще зайшли в стопорні процеси, пов'язані з коронавірусом і карантином. Тому обов'язково потрібно розуміти, як з цього виходити, які сфери розвивати у першу чергу, а яким допомагати, щоб культурне розмаїття розвивалося, але щоб при цьому тривав модерний культурний діалог. Тому я переконана, що, в першу чергу, це має бути чіткий, орієнтований, пріоритетний фокус тих програм, які в першу чергу необхідні. Пріоритетизація проєктів принципова важлива, тому що таким чином результати очевидніші, вони дають більший масштаб. У нас неймовірно прекрасна і різноманітна країна в різних напрямках свого розвитку, і в першу чергу культурному. Тому цей фокус принципово важливий. Я вважаю, що над ним потрібно працювати і випрацьовувати.
Якщо ви бачили попередню стратегію, то це, як на мене, зрощення коріння для того, щоб велике дерево культури проростало та йшло далі. А от уже наступні кроки, власне, треба і думати, і працювати над цими фокусами і чіткими розуміннями, які пріоритети ми вибудовуємо для того, щоб досягати результату і бачити розвиток, і давати поштовхи для тих сфер, які розвивають, які потребують зараз країна і культурний простір.
Не можна одразу охопити все, хоча треба відати належне, що за чотири роки Український культурний фонд показав і проявив себе у дуже-дуже різних сферах. Власне, таке засівання простору, зрощення коріння відбулося. Я вважаю це великою перемогою і команд, і всіх, хто працювали над створенням та зрощенням цієї інституції. А далі вже крок на дорослішання.
Що відомо
- 24 березня Наглядова рада Українського культурного фонду не змогла проголосувати за нового виконавчого директора інституції. Жоден претендент на посаду не набрав більшості голосів. Оголошено другий конкурс.
- 1 квітня у виконавчої директорки Юлії Федів закінчився контракт, який тривав три роки. Вона відмовилася брати участь у конкурсі за день до його проведення, пояснивши це так: "Приймаючи це рішення, я керувалася єдиною метою: зберегти УКФ як сталу інституцію, життєво необхідну нашій культурній сфері".
- 10 березня Спілка концертної індустрії заявила про факти не на користь УКФ - порушення правил при видачі грантів по програмі. пов'язаною з ковід-19. Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що стурбовано. Згодом УКФ та Спілка зробили заяву, що почули один одного і роблять все для виправлення ситуації. Державна аудиторська служба заявила, що знайшла порушення по програмі на 4 млн. грн з загального бюджету програми 581 млн грн.
