"Добре, що була критика". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФ

"Добре, що була критика". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФ

"Добре, що була критика". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФ

Цього місяця Український культурний фонд мав визначити нового виконавчого директора, проте для обрання кандидата на посаду не вистачило голосів, відтак були оголошені перевибори.

До цього три роки посаду виконавчого директора УКФ обіймала Юлія Федів, яка відмовилася брати участь у переобранні. Цьому передував скандал – Спілка концертної індустрії звинуватила УКФ у порушеннях при видачі грантів.

1 квітня, в перший день після звільнення, Юлія Федів прийшла на ефір авторського проєкту Олени Гусейнової "У нас усе культурно" на Радіо Культура, де розповіла, чому не бере участь у виборах, як їй працювалося три роки на посаді виконавчого директора, та яким вона бачить майбутнє цієї установи.

На кого ви залишили Український культурний фонд, хто зараз виконує функцію виконавчого директора?

На заступницю виконавчого директора з організаційних питань Ірину Осадчу. Я вдячна Міністерству культури та інформаційної політики, що на тимчасово виконуючу обов’язки призначили людину з команди УКФ. Вона виконуватиме роботу директора на цей місяць, що проходитиме конкурс.

Фонд планує найближчим часом опублікувати перші реєстри експертних оцінок, тривають перевірки звітності по організаційній підтримці – тобто, триває стала робота УКФ, і це чудово як для команди, так і для спільноти.

Твоя каденція за три роки припала на трьох міністрів культури і три Міністерства культури. Це не просто три різні команди – це люди різних сфер і різні міністерства з різними структурами. Як все це відбувалося?

Потрібно пам’ятати, що будь-яка інституція не створюється у вакуумі. Як би ти не хотів побудувати інституцію нового типу, маєш існувати в нормативно-правовій базі, яка створюється не тобою, а органами законодавчої та виконавчої гілок влади. Відповідно, дуже важко побудувати правила взаємодії з сектором, якщо нормативно-правова база не є досконалою. І це перший виклик, перед яким постає будь-яка нова інституція, що створюється з нуля.

Тобто виклик був не зі сторони Міністерства культури, а із загальної державної політики в Україні. На мою думку, зміни відбуваються – і це чудово, але ще відсутнє загальне бачення картини між Верховною радою та Кабінетом міністрів, а разом з цим і між профільними комітетами і міністерствами – куди ми рухаємося як держава. Ми підрахували, що за останні 5-6 років було створено більше 60 стратегій розвитку України, і ця множинність візій впливає на інституції, які мають їх реалізовувати.

"Закликаю культурних діячів подаватися на конкурс". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФwww.facebook.com

Юлія Федів

Перше завдання, яке УКФ поставило перед собою – розробити свою стратегію дій як нової інституції. Почали зі середньострокової стратегії на три роки (стільки триває каденція Наглядової ради та Виконавчої дирекції). Ми звернулись до спільноти із питанням: “Яким ви бачите цей Фонд?”. Тому наша стратегія відображає бачення спільноти на функціонування УКФ. Також нашим завданням було заявити про те, що створена така інституція, що вона діє прозоро, має чіткі правила, і що кожен має рівне право подати свою ідею на конкурс, щоб отримати державну підтримку.

Зараз уже можна удосконалювати процеси, говорити про укрупнення, змінювати пріоритети, алю цю цінність і місію ми донесли. Було б чудово, якби команда міністерства зберігалася в тому ж самому складі теж протягом цих трьох років.

Потрібно було налагоджувати діалог з кожною із команд трьох ітерацій міністерств – і розуміти пріоритети, місію, візію, яку ставлять перед собою ці міністерства, бо УКФ є частиною цієї екосистеми. Євген Миколайович був одним із творців УКФ, а Володимир Бородянський і Олександр Ткаченко визнали важливість такої інституції саме завдяки діяльності, яку вона здійснювала протягом трьох років, і репутації, яку вона здобула.

Все відбувалося в турбулентному середовищі. Не слід забувати, що протягом цих трьох років відбулася зміна влади, секвестр бюджету та пандемія. Ти завжди передбачаєш ризики, коли прописуєш стратегію своєї організації, проте не можеш уявити, що декілька з них відбудуться одночасно.

"Добре, що була критика". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФ

Юлія Федів на тренінгу для експертів Українського культурного фонду. Фото: УКФ

Ці три роки були нелегкими. Фактично перші роки будь-якої організації завжди турбулентні. Це як з молодим організмом: організація лише народжується та починає робити перші кроки. Найчастіше це відбувається в тепличних умовах, щоб організація мала змогу розвинутися, стати на ноги, а тоді вже почати працювати на повну. А ми мали робити це все параллельно, але ці виклики сформували сильну команду УКФ.

Були й помилки, без них ніяк в такому режимі. Але я точно знаю, що команда діяла візійно, чесно, місійно, тому що тільки місійні люди, які вірять в українську культуру, можуть працювати за таких обставин.

УКФ – це найбільший інвестор для культурних проєктів і культурної сфери, а ви любите додавати, що й не тільки. Про що ви?

УКФ – це не лише гранти, але також експертна і сервісна інституція. Державна установа з людським обличчям, яка надає експертну оцінку в сфері культури, проводить тренінги і навчання. Яка інтегрує українську культурно-мистецьку спільноту в міжнародний простір, адже УКФ за три роки став членом 5 міжнародних мереж. І зараз, коли команда починає працювати над довгостроковою стратегією, ми хочемо змістити акценти на експертно-сервісну складову діяльності Фонду.

Ті, хто дивився славнозвісне засідання, на якому не обрали нового виконавчого директора УКФ, почули, що думає Наглядова рада та кандидати на посаду про “інститут експертизи”. Чому це викликало так багато критики? Саме тому, що над ним ніколи раніше не працювали?

На мою думку, так. Здається, існувала думка, що експертом може стати будь яка людина, яка є “лідером думок” і має фахову освіту. І неважливо, що сьогодні ти працюєш музикантом чи продюсером, а завтра починаєш оцінювати проєкти. Це має бути окрема навчальна програма, якщо ми говоримо про надання якісних коментарів і зворотного зв’язку. Щоб не на емпатійному рівні визначати, хороший чи поганий проєкт, а мати змогу обґрунтувати свою позицію.

За рік побудувати систему навчання та експертизи – нереально. Але з першого дня роботи УКФ ми розуміли, що експерти є найважливішими дійовими особами, бо вони є тими людьми, які приймають рішення (через систему оцінювання), який проєкт може претендувати на державне фінансування. Це та система, над якою треба працювати довго і якісно, разом зі спільнотою.

За три роки ми створили базу експертів, серед яких є відомі діячі з різних секторів культури і мистецтв – і це теж особливість УКФ. Бо, наприклад, Держкіно чи УІК (Український інститут книги) є моносекторальними установами. Вони можуть вивчити свій сектор, визначити експертів і працювати над підвищенням їхніх знань. Це набагато легше, ніж коли в тебе є дев’ять різних секторів і ти маєш розуміти специфіку розвитку кожного напрямку.

Читайте також: "Збільшити бюджет і не підтримувати грантами шоу-біз: як обіцяли змінити УКФ на публічній дискусії"

У 2020 році ми розпочали розробку програм сертифікацій, підвищення кваліфікації експертів саме в контексті надання специфічних знань: як оцінювати проєкт, особливості проєктного менеджменту, культурного менеджменту тощо. Зараз ми чекаємо на проведення тендерів зі сторони представництва ЄС, щоб перейти від контентної частини до технічної: зйомки відеороликів, розробки тестів, щоб всі, хто претендує на статус експерта УКФ, обов’язково її проходили.

На мою думку, ми проходили еволюційний процес становлення інституту експертності, а будь-яка еволюція супроводжується критикою ззовні. І добре, що була критика, бо так ми розуміли, які з моделей роботи фондів культур різних країн світу влучно лягають на український контекст. Що потрібно удосконалити, а що – адаптувати. Тому маю надію, що через навчання і підвищення кваліфікації ми отримаємо людей, які є профі саме в експертизі.

Ви були в списку претендентів на посаду виконавчого директора УКФ майже до самого початку конкурсу, але за день чи два зняли свою кандидатуру. Це означає, що ви не вірите в процедуру конкурсного відбору – і що ця процедура, яка є дуже важливою для постмайданної культурної політики, зараз під загрозою?

Моє рішення було продиктоване подіями останніх трьох років. Вони показали мені, що складно працювати без зміни на вищому рівні системи державного правління в сфері культури, системи фінансування та існуючих нормативно-правових актів, які би корелювалися одне з одним. Тобто закон про УКФ, який існує у вакуумі, має бути скорельований із бюджетним і налоговим кодексами, а всі постанови порядків використання коштів мають бути чітко прописані в контексті алгоритму дій – і це не завдання УКФ, це завдання Верховної ради та Кабінету міністрів.

"Закликаю культурних діячів подаватися на конкурс". Перше інтерв'ю Юлії Федів після звільнення з УКФ

Юлія Федів. Фото: Facebook УКФ

Також протягом трьох років існувала певна токсичність до нових інституцій, до яких ставляться з певною підозрою і підвищеним рівнем критики. В певний момент ти як людина розумієш, що, можливо, твоя місія для цієї інституції дійшла кінця. І що на цьому етапі УКФ потрібен новий керівник, який зможе енергійно та емоційно продовжувати боротьбу. Бо певним чином це є боротьба з чинним станом речей.

Але потрібно пам’ятати, що УКФ – це не одна Федів. Це команда людей, які спільно протягом трьох років створювали цю інституцію. Це її серце – ті люди, які творять правила гри, опрацьовують чесні, прозорі процедури. І тому, коли місія “запустити” УКФ виконана, а наступна – розвивати та удосконалювати, знадобиться вже новий керівник. Головне, що збереглася команда.

Тобто ідея “конкурсів на посаду” для української культури і держави все ще реальна, вона може розвиватися? Усе не так погано, як здалося спільноті?

Хочу, щоб як мінімум працівники Фонду спробували і подалися на конкурс. І ще раз закликаю культурних діячів, які хочуть працювати на розвиток української культури зі сторони держави, теж подаватися на цю посаду. Добре, що це буде відкритий конкурс, де кожен побачить кандидатів, їхні програми, зробити свої висновки.

Хочу вірити, що вікно можливостей є для сильного кандидата. Головне, щоб вони подавалися. Конкурс має відбутися тільки тоді, коли є справжня конкуренція ціннісних людей, які презентують свої програми і гідно відповідають на поставлені питання. Це важке рішення, важкими будуть три роки, але якщо ви хочете щось змінити – ідіть на конкурс, боріться за посаду директора УКФ, створюйте чесні, відкриті, прозорі процедури. Зараз якраз є можливість показати, як саме ви хочете це зробити.

Чи ти віриш, що маленькі та великі культурні проєкти, підтримані УКФ за ці роки, вплинули на українську спільноту?

Я думаю – так. І останні події цього місяця, коли стала відома активна громадянська позиція не тільки представників культурно-мистецької спільноти, але й інших сфер, які стали на захист, промоцію і визнання здобутків УКФ, мені здається, свідчать краще, ніж будь-які слова.

Але інтенції мають бути добрі. Дуже важливо, щоб зараз громадськість, яка вже розпочала активну кампанію підтримки УКФ, її продовжувала. Бо Фонд існує для вас і ми зацікавлені, щоб він працював чесно. Щоб ми бачили проєкти, за які нам не буде соромно, і інвестували не тільки в відомих культурно-мистецьких інституцій чи діячів, але створили плацдарм для виникнення нових імен.

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше