На тлі безпрецедентного нарощування Росією збройних сил уздовж українського кордону країни Євросоюзу, США та Велика Британія висловили підтримку офіційному Києву. Як західний світ буде протистояти спробам Росії дестабілізувати Україну, чим небезпечний "Північний потік-2" та як паспорти вакцинації співвідносяться з демократичними цінностями, в інтерв'ю Суспільному розповів посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг.
Росія нарощує військову присутність на кордоні з Україною. На вашу думку, це загроза вторгнення?
Ми, звісно, беремо до відома рух російської живої сили та військової техніки поблизу кордону України та в Криму. Я, звичайно, сподіваюся, що Росія не має наміру дестабілізувати ситуацію і розширювати військову агресію проти України. Але той факт, що це відбувається, вважаю, збільшує ризик ненавмисної ескалації.
Читайте також: Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу
Швеція головує в Організації з безпеки й співробітництва в Європі, яка уповноважена моніторити ситуацію на україно-російському кордоні. Що робитиме ОБСЄ? Чи буде Швеція діяти за мандатом ОБСЄ на кордоні?
ОБСЄ має моніторингову місію в Україні (Спеціальна моніторингова місія — СММ). А для Швеції, як і для інших держав-учасниць ОБСЄ, надзвичайно важливо, щоб СММ мала повний доступ до всієї території України, включаючи й непідконтрольні східні частини країни та Крим. Я думаю, у нинішній ситуації, коли мало відомо, що відбувається по той бік державного кордону, важливо, щоб СММ мала повний доступ до всієї української території.
Читайте також: ОБСЄ фіксує "сплеск бойових дій" на Донбасі. З боку ОРДЛО "стягують" важке озброєння
Україна запросила Швецію взяти участь у “Кримській платформі” з деокупації півострова. Якою ви бачите роль Швеції в цій ініціативі?
Швеція дуже підтримує та вітає ініціативу України щодо “Кримської платформи”. Ми вважаємо, що важливо підтримувати питання Криму на високому політичному рівні. Це важлива річ, якої досягне платформа. Ми також вважаємо, що вона генеруватиме нові ідеї міжнародної спільноти для деокупації Криму. Я вважаю, що існує безліч інструментів як у сфері міжнародного права, так і на рівні координації співпраці міжнародної спільноти. Тож ми дуже підтримуємо ініціативу "Кримської платформи" і чекаємо з нетерпінням на участь у ній.
Україна, США та деякі європейські країни вважають, що "Північний потік-2" загрожує енергетичній безпеці Європи. Водночас Швеція дозволила прокладання труб у своїй частині Балтики. Ваш уряд не вважає цей проєкт загрозою?
Швеція поділяє думку, що "Північний потік" – це не просто комерційний проєкт між двома компаніями чи між двома країнами. Швеція поділяє думку, що "Північний потік-2" впливає на енергетичну безпеку та безпеку в Європі в цілому. Ми шкодуємо, що ЄС не має сильніших інструментів впливу на такі проєкти і працюємо в Брюсселі над вирішенням подібних ситуацій на європейських засадах.
Читайте також: "Готують операції у напрямку Криму": міністр оборони назвав чотири прогнози військових дій Росії
Що стосується дозволу на прокладання трубопроводу через шведську економічну зону, то міжнародне право не дозволяє погрожувати забороною прокладання трубопроводу. Все, що ми можемо зробити згідно з міжнародним правом, – це встановити певні стандарти та умови захисту довкілля, що й зробили. Але ми поділяємо думку, що "Північний потік-2" – проблемний проєкт з точки зору європейської безпеки.
Українська розвідка повідомила, що через відмову іноземних компаній залучати передовий технологічний флот для будівництва "Північного потоку-2" Росія використовує старі та аварійні кораблі. Це може призвести до техногенних катастроф з екологічними наслідками. Як Швеція цьому протистоїть?
Балтійське море — одне з найбільш чутливих екологічних середовищ у Європі. І загроза екологічній ситуації має велике політичне значення. Тому ми дуже ретельно стежимо за станом довкілля в Балтійському морі та серйозно ставимось до всіх ризиків для екосистеми, як і наші європейські партнери та сусіди по балтійському басейну.
Іран надає обмежену інформацію про катастрофу українського літака рейсу PS 752, на борту якого були також громадяни Швеції. Як можна переконати Іран провести прозоре розслідування?
Швеція дуже тісно співпрацює з Україною та іншими країнами, громадяни яких перебували на борту збитого літака. Ми дуже цінуємо провідну роль України в цих перемовинах. Ми вважаємо, що надзвичайно важливо, щоб Іран забезпечив правдиве і ретельне розслідування. Ми продовжуватимемо співпрацю з нашими українськими партнерами й іншими країнами задля досягнення справедливості.
В умовах пандемії Швеція доволі довго не запроваджувала карантин, на відміну від сусідніх країн. Як ви оцінюєте цей досвід?
Я думаю, що ця пандемія стала новим досвідом для всіх країн світу, і всі країни намагаються знайти оптимальне рішення. Швеція використовує підхід, який фокусується на рекомендаціях громадянам, а не на законодавчих актах щодо правил під час пандемії. Наразі ми прогресуємо в межах вакцинаційної кампанії. Думаю, зараз вакциновано близько 15% населення. І я впевнений, ці зусилля, які прискоряться навесні й влітку, виведуть нас з пандемії.
Читайте також: Кризова імунізація. Як проходить вакцинація у Грузії, Вірменії, Молдові та Білорусі
Швеція планує запровадити паспорти вакцинації. Але деякі люди або не мають доступу до вакцин, або не можуть щепитися через медичні показання. Чи це суперечить це демократичним цінностям?
Питання паспортів вакцинації викликає багато дуже складних питань. І як ви говорите, також ключові питання рівності, які торкаються основних цінностей нашого суспільства. Зараз у Європі тривають дуже напружені дискусії про те, чи створювати таку систему, а якщо створювати, то як. І я думаю, що буде надзвичайно важливо, щоб така система була створена таким чином, щоб поважати наші засадничі цінності рівності.
Читайте також: "80% ефективності не значить, що 20% померли". Доктор наук спростовує фейки про вакцинацію
Українська економіка різко впала під час пандемії. Що ви можете порадити нам з урахуванням шведського досвіду та сучасних умов в Україні?
Я вважаю, що пандемія продемонструвала величезну стійкість української економіки. Коли я розмовляю зі шведськими компаніями, шведськими бізнесменами, які ведуть активну діяльність тут, в Україні, я просто вражений гнучкістю і винахідливістю, з якою вони пристосовують свої бізнес-моделі до ситуації. Проте вона залишається складною. Я думаю, варто для сприяння економічного розвитку розв'язати проблему корупції, гарантувати незалежність інституцій, забезпечити верховенство права та довіру до судової влади.
Як зараз оцінюють бізнес-клімат в Україні шведські інвестори?
Думаю, нещодавнє відкриття першого магазину IKEA в Україні було символічним. Це ознака прогресу, якого Україна досягла в покращенні свого ділового середовища. І я знаю, що IKEA дуже оптимістична і натхненна щодо перспектив в Україні. Дивлячись на інші сектори, ІТ-сектор, де багато шведських компаній бачать величезний потенціал, — це ще одне поле, де я бачу багато позитивних перспектив. Сільське господарство — це також сфера, в якій багато шведських компаній беруть активну участь та вітають реформу ринку землі, яку зараз проводить Україна.
Які пріоритети розставляє Швеція у підтримці українських реформ?
Швеція має багато пріоритетів. Але я хотів би зупинитися на двох. Перший – це верховенство права. Другий – це медіапейзаж. Ми віримо, що вільний та незалежний медіаландшафт є абсолютно фундаментальною ознакою демократії, в тому числі і для України. Я переконаний, що Україна тут досягла великого прогресу. І такий мовник, як Суспільне, надзвичайно важливий. Справа передусім не в рейтингах, а в довірі. Суспільне може мати не найвищий рейтинг серед українських медіаорганізацій. Але, як показала пандемія, українські медіаспоживачі довіряють Суспільному, яке не залежить від політичних та комерційних інтересів.
Що змінилося в Україні у питанні гендерної рівності?
Я думаю, що Україна надзвичайно прогресує у галузі гендерної рівності. Про це свідчить хоча б скликання українського парламенту, які стають дедалі рівноправнішими. Та участь жінок в економіці та бізнесі ще перебувають в тіні стереотипів.
Читайте також: Політика урядів через пандемію COVID-19 укріпила нерівність і дискримінацію — Amnesty International
Ми також знаємо, що у багато професіях, які найбільше постраждали від пандемії, незалежно від того, чи то у сфері послуг, чи охорони здоров'я, жінки постраждали більше, ніж чоловіки. Тож я вважаю, що це той час, коли надзвичайно важливо, аби Україна та інші країни дійсно доклали зусиль, щоб зберегти та підтримати досягнення за останні роки в галузі гендерної рівності.
Дивіться також: "Фемінізм у кожну хату", "Часікі не тікають, вони електронні": фоторепортаж з Маршу жінок у Києві
