Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу

Важливо
Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу УНІАН

Від початку весни Україна зазнала найбільших за останні 8 місяців втрат на фронті: повідомлення про загиблих на лінії розмежування знову стали регулярними. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак повідомляє про зміцнення російських військ вздовж українського кордону та в окупованому Криму, а США закликає Росію пояснити провокації. Що відбувається у переговорах щодо Донбасу та чи можливе повномасштабне вторгнення Росії – у матеріалі Суспільного.

Зрив “тиші”: втрати

Від початку весни Україна зазнала найбільших втрат за останні вісім місяців: у результаті обстрілів загинули 13 військовослужбовців, повідомляють у Міністерстві оборони України. 26 березня — найбільших одномоментних втрат: під Шумами від снайперського вогню загинули одразу четверо військових.

“Ворог відкрив вогонь по групі розмінування і вбив старшого сержанта Сергія Барнича. Підполковник Сергій Коваль спробував надати йому домедичну допомогу, коли отримав смертельне поранення, — розказав з трибуни Верховної Ради головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак. — На місце обстрілу підійшла евакуаційна група українських бійців, двоє з яких — старший солдат Сергій Гайченко і старший сержант Максим Абрамович також отримали несумісні з життям поранення”.

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо ДонбасуУНІАН

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу

Липнева домовленість про запровадження перемир’я дозволила в десятки разів знизити кількість обстрілів і жертв серед українських військових. Від кінця липня до початку нового року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала близько п’яти тисяч порушень режиму “тиші”, за цей період загинули четверо українських військовослужбовців. У звіті ж СММ ОБСЄ лише за 2 квітня на лінії зіткнення зафіксовано більше тисячі порушень режиму “тиші”.

“Ми сподівалися, що зможемо повернутися до припинення вогню. Але, на жаль, Росія чомусь не погодилась”, — сказав Суспільному голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук.

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо ДонбасуУНІАН

Леонід Кравчук вважає, що ситуація може повернутися в мирне русло

31 березня на мінських переговорах українська делегація спробувала втримати крихкий режим “тиші” на більш ніж 400-кілометровій лінії фронту. І українська сторона, і ОБСЄ пропонували в рамках Тристоронньої контактної групи ухвалити заяву про новий режим припинення вогню. Але Росія відмовилася.

За словами Кравчука, проєкт рішення контактної групи під час онлайн-переговорів сформулював голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Яшар Халіт Чевік.

“Це рішення прийнято не було, тому його перенесли на наступне засідання. Я не можу відповісти навіть сам собі, чому Росія не погодилась”, — сказав Кравчук. Наступне засідання ТКГ заплановано на 14 квітня.

18 березня про повернення до режиму припинення вогню говорили зовнішньополітичні радники лідерів країн “нормандської” четвірки.

“Відеозв’язок політичних радників теж не дав конкретних результатів”, — зазначив Кравчук.

28 тисяч російських військ біля кордону

30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак з трибуни Верховної Ради заявив про зміцнення російських військ вздовж українського кордону та в окупованому Криму. За його словами, станом на 30 березня вздовж кордону України — у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях та на окупованих територіях утримується 28 тисяч батальйонно-тактичних груп РФ.

“Але останнім часом з різних регіонів РФ під виглядом контрольних занять, підтримання бойової готовності та загальної підготовки до майбутніх спільних стратегічних навчань “Запад-2021” Збройні Сили РФ здійснюють поступове нарощення військ”, — заявив Хомчак. “Загалом очікується додаткове зосередження до 25 батальйонно-тактичних груп, що в сукупності із наявними силами створює загрозу воєнній безпеці держави”.

Розслідувальна група Conflict Intelligence Team стверджує, що виявила у Воронезькій області польовий табір, приблизно за 250 км від кордону з Україною, де сконцентровані російські війська.

Як пишуть розслідувачі, вони проаналізували відео з соцмереж, де зафіксовано колони російської військової техніки та встановили місця зйомок. Група стверджує, що ешелони з технікою найчастіше прибувають у Воронезьку область. Дослідник Bellingcat Ерік Толер порівняв ці знімки із знімками Planet Dove, на яких на полігоні теж наприкінці березня-початку квітня ймовірно з'явилися намети.

Володимир Зеленський назвав стягування російських військ “грою м’язами”, а вступ до НАТО — єдиним шляхом до закінчення війни на Донбасі. Впродовж тижня між Україною та США відбулося одразу кілька комунікацій: телефонна розмова 29 березня голови Офісу президента Андрія Єрмака та радника президента США з питань національної безпеки Джейкоба Саллівана, телефонні переговори 31 березня міністра закордонних справ Дмитра Кулеби і держсекретаря Ентоні Блінкена, міністрів оборони України і США Андрія Тарана та Ллойда Остіна 1 квітня , а згодом і телефонна розмова безпосередньо Володимира Зеленського Зеленського та Джо Байдена. “Президент Байден підтвердив непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України перед обличчям тривалої агресії Росії на Донбасі і в Криму”, — заявили у Білому Домі.

6 квітня відбулася також розмова між Зеленським та генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.

“Це може бути просто спробою змусити президента Зеленського піти на поступки і перевірити президента США Джо Байдена”, — так коментує дії Росії колишній посол США в Україні Джон Гербст дослідницькому центру The Atlantic Council.

Сигналом Заходу та залякуванням України називає активізацію російських військ і Леонід Кравчук.

“Ми можемо заявляти, що накопичення і передислокація військ на кордоні з Україною, в Криму і в Білорусі — це в першу чергу залякування України, а також нагадування Заходу, що Росія має достатньо ресурсів і сил, щоб діяти відповідно до своєї стратегії. Її стратегія — поневолення України або її зруйнування.”

Ситуацію на українсько-російському кордоні та адмінмежі з окупованим Кримом 2 квітня обговорили і на засіданні РНБО.

"Із високою вірогідністю може збільшитись кількість провокацій, кількість обстрілів. Але широкомасштабного наступу Росії очікувати не варто. Це буде надто дорого для них", — сказав Суспільному високопоставлений представник РНБО на умовах анонімності за підсумками засідання Радбезу.

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо Донбасу?ООС

У РНБО вважають, що кількість провокацій може зрости

Колишній міністр оборони Андрій Загороднюк також вважає загрозу широкомасштабного наступу мінімальною: “З точки зору раціональності, Росії немає сенсу її розпочинати. Бо в цьому випадку вони отримають величезні санкції від світової спільноти, які фактично збанкротять Росію, — зазначив Загороднюк у коментарі Суспільному. — Ризик №1 для мене — це море. Попри скупчення російських сухопутних військ біля кордонів, вони можуть відволікати увагу, відволікати сили і засоби, розвідку – найбільш вразливим у нас є море. Цей факт відомий, і він нікуди не подівся. Вони без оголошення війни можуть зробити деякі операції на морі, які будуть чутливими для нас”.

Попри такі оцінки загрози, того ж дня коли доповідав Хомчак, Верховна Рада ухвалила ініційований Зеленським закон, що дозволяє у разі загострення на фронті або ж порушення українських кордонів призвати на службу резервістів без оголошення мобілізації. Законопроєктом запроваджується новий вид військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період – на термін не більше 6 місяців.

"Це рішення президента (про мобілізацію – ред.), сподіваюсь, ніколи не буде застосоване за століття нашої історії, бо воно застосовується тільки коли парламенту не існує, наприклад, його зруйнували. Тому звісно, мобілізація можлива тільки за рішенням парламенту", – заявила заступниця голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки й нардепка від фракції "Слуга народу" Мар'яна Безугла.

Спочатку Росія наполягала, що її війська нікому не загрожують:

“Росія нікому не погрожує, а російські збройні сили знаходяться на території РФ там, де це визнано необхідним і доцільним”, – заявив речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

Утім за тиждень риторика змінилася. 8 квітня заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак заявив, що “Росія готова стати на захист жителів Донбасу”. Заява Козака пролунала під час поїздки Зеленського на Донбас.

“Кластери” та чергова пауза у нормандському форматі

Невдалі переговори про припинення вогню зупинили і офіційні перемовини щодо нового мирного плану в форматі “кластерів", який запропонували Німеччина і Франція.

В Україні про нього заговорили 9 березня. Єрмак назвав план “потужним кроком” і висловив сподівання, що за пару тижнів “кластери” стануть предметом обговорення в нормандському форматі.

“Кластери” – це по суті групи кроків, які мають перетворитися у дорожню карту виконання Мінських домовленостей. Що саме вони включать наприкінці березня написала російська газета “Коммерсант”. Це сталося наступного дня, після того як російські військові офіційно повідомили про завершення етапу навчань біля кордону з Україною, але, згідно з даними української розвідки, не вивели своїх підрозділів.

За інформацією видання, зовнішньополітичні радники Ангели Меркель і Емануеля Макрона – Ян Хеккер та Еммануель Бонн – в кінці минулого року передали на розгляд учасників перемовин перший проект так званих кластерів. Згідно з документами, які опинилися в розпорядження видання, кластерів усього 11, це своєрідна дорожня карта, яка визначає порядок виконання Мінських домовленостей. Вони поділені на “Безпеку\Гуманітарні” та “Політичні\Економічні” питання, позначені назвами літер латинського алфавіту:

  • А: Повне та всеохопне припинення вогню, розмінування, відвід важкого озброєння, розведення військ на додаткових ділянках, відкриття додаткових пунктів пропуску, звільнення та обмін затриманими, доступ до них Міжнародного Червоного Хреста, безпечний та надійний доступ СММ ОБСЄ по всій території україни
  • В: Включення Формули Штайнмайєра у законодавство України, схвалення “дорожньої” карти лідерами країн “нормандської” четвірки, консультації і погодження з представниками ОРДЛО всіх правових актів в рамках Тристоронньої контактної групи, якщо це передбачено Мінськими угодами.
  • С: Початок виведення усіх іноземних збройних формувань, військової техніки і найманців із ОРДЛО. Початок роззброєння всіх незаконних угруповань в ОРДЛО, окрім “народної міліції”.
  • D: Тимчасовий вступ в силу конституційної реформи, що передбачає децентралізацію ключовим елементом, тимчасовий вступ в силу законів про місцеві вибори і про особливу економічну зону.
  • E: Завершення виведення усіх іноземних збройних формувань, військової техніки і найманців із ОРДЛО, яке має відбуватися під наглядом СММ ОБСЄ. Завершення роззброєння всіх незаконних угруповань в ОРДЛО, окрім “народної міліції” – це має підтвердити ОБСЄ. Правопорядок мають забезпечувати спільні патрулі українських поліцейських, “народної міліції” за участі ОБСЄ. Розширення міжнародної присутності, в тому числі й українських фахівців, на непідконтрольній уряду ділянці українсько-російського кордону.
  • F: Вступ в силу на постійній основі закону про місцеві вибори.
  • G: Місцеві вибори в ОРДЛО мають відбуватися відповідно до українського законодавства та стандартів ОБСЄ. Вступ в силу на тимчасовій основі закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО в 20.00 в день виборів.
  • H: Початок відновлення повного контролю Україною за ділянкою кордону з Росією.
  • I: Безстроковий вступ в силу на тимчасовій основі закону про амністію.
  • J: Завершення відновлення повного контролю Україною за ділянкою кордону з Росією
  • K: Вступ в силу на постійній основі конституційної реформи, що передбачає децентралізацію ключовим елементом. Вступ в силу на постійній основі законів про особливий статус, амністії і про особливу економічну зону, якщо вибори відбудуться за стандартами ОБСЄ.

Російські правки до документу, згідно з даними видання, передбачають, в першу чергу, схвалення усіх кроків безпосередньо із представниками ОРДЛО, українські – схвалення кроків та фінальної дорожньої карти із лідерами нормандської четвірки.

Джерело Суспільного в МЗС повідомило, що положення нового мирного плану з пропозиціями України “дещо інші” ніж ті, що були опубліковані “Коммерсантом”. В Офісі президента публікацію документів назвали порушенням етики внутрішніх домовленостей у "нормандському” форматі, утім позитивним моментом:

“Оприлюднений матеріал підтверджує мою попередню заяву, яку чомусь поставили під сумнів представники Росії. Я нагадаю, що говорив про те, що план мирного врегулювання, створений на базі німецько-французького проєкту та доопрацьований українською стороною, лежить на столі у російської делегації”, – заявив керівник ОП Андрій Єрмак.

Гра м’язами чи загроза вторгнення: що відбувається на фронті та у переговорах щодо ДонбасуОПУ

Андрій Єрмак: план врегулювання передано російській делегації

“Заскочений публікацією конфіденційних робочих документів у російській пресі. Це навряд чи зміцнить довіру між сторонами переговорів”, – сказав Суспільному посол Франції в Україні Етьєн де Понсен. – Менше з тим, ці документи зайвий раз підтверджують готовність Франції та Німеччини робити пропозиції для просування переговорного процесу із врегулювання конфлікту на сході України”.

За словами посла Франції, Париж і Берлін сподіваються, що на основі їхніх пропозицій сторони, зокрема Росія, продемонструють більшу налаштованість на компроміс. Посольство Німеччини в Україні лишило публікацію без коментарів.

Леонід Кравчук сказав Суспільному, що ознайомився з “кластерами” після останніх переговорів зовнішньополітичних радників глав держав “нормандського” формату. За його словами, в новому мирному плані немає нічого, що б “могло поставити Україну в складне становище”. Але основна дискусія зараз точилися не щодо змісту “кластерів”, а щодо майданчика для їхнього обговорення.

“Нічого нового – Росія намагається виставити себе посередником, а не учасником конфлікту", – сказав Суспільному на умовах анонімності західний дипломат, добре обізнаний з переговорним процесом.

На його думку, публікація документів у російських ЗМІ є тиском не лише на Україну, а й на Париж, Берлін та ОБСЄ. Адже Україна хотіла би мати більш чіткий план саме на рівні нормандської четвірки, а не у Мінську, де стороною переговорів Росія намагається представити підконтрольних собі представників ОРДЛО.

Думку про те, що робота з кластерами у “нормандському” форматі гальмуватиметься висловив інший західний дипломат, обізнаний із переговорним процесом. Він також вважає, що Росія продовжуватиме наполягати на переговорах України безпосередньо з підконтрольними собі представниками ОРДЛО.

Віцепрем‘єр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, який входить до переговорної групи, лишається оптимістом.

"Я вірю в те, що реального загострення не буде. Демонстрація сили не повинна перейти в стадію реалізації сили. Україна не має жодних планів на силову зміну лінії зіткнення. Це не дасть шансів РФ використовувати привід для вторгнення. Всі ці "натяки" вирішують внутрішній порядок денний в РФ і запрошують до столу переговорів великий Захід", — сказав віцепрем‘єр у коментарі Суспільному.

“Ось чому нас точно вже не здивувати, так це погрозливою риторикою з Москви, – сказав у коментарі “Українській правді” радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. – Для чого це їм потрібно? Дуже просто: їх машина пропаганди працює на посилення напруження ситуації і на посилення тиску. Важливо розуміти: це тиск не тільки на Україну, а й на інших учасників Нормандського формату, на всі ті країни, які підтримують нашу територіальну цілісність”.

Наступна зустріч у "Нормандському форматі" на рівні радників має відбутися 19 квітня 2021 року.

Читайте також: "Міну знайти, як голку в копиці сіна". Скільки років потрібно на розмінування Донбасу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди