Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз віддає перевагу діалогу та рішенням, але готовий діяти у відповідь на можливі додаткові мита з боку США, якщо такі заходи будуть запроваджені.
Про це вона сказала на засіданні Європарламенту, коментуючи заяву президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових мит за спротив його бажанню приєднати Гренландію до США.
За словами президентки ЄК, у Євросоюзі погоджуються зі США щодо необхідності створення безпеки Арктичного регіону і працює з Вашингтоном у цьому напрямку. Вона зазначила, що Фінляндія співпрацює зі США над криголамами і згадала навчання Arctic Light під керівництвом Данії кілька місяців тому, які були ключовим фактором для посилення боєготовності союзників в Арктиці.
"Ми поділяємо однакову стратегічну оцінку безпеки в Арктиці. І саме тому запропоновані додаткові тарифи просто неправильні. Якщо ми зараз занурюємося в небезпечну низхідну спіраль між союзниками, це лише підбадьорить тих самих супротивників, яких ми обидва так прагнемо тримати якнайдалі від нашого стратегічного ландшафту", — сказала фон дер Ляєн.
Вона повідомила, що європейські лідери зустрінуться в четвер, 22 січня, аби обговорити можливу відповідь на заяви президента США щодо тарифів.
"Європа віддає перевагу діалогу та рішенням, але ми повністю готові діяти, якщо необхідно, з єдністю, терміновістю та рішучістю", — сказала президентка ЄК.
Водночас вона наголосила, що ЄС потрібен власний стратегічний підхід, тому блок працює над пакетом заходів для підтримки безпеки Арктики.
"Першим стовпом буде масове збільшення європейських інвестицій у Гренландію для подальшої підтримки місцевої економіки та інфраструктури. Наступного року у європейському бюджеті ми вже запропонували подвоїти нашу фінансову підтримку. Але ми повинні зробити більше і зробити це швидше", — сказала фон дер Ляєн.
По-друге, за словами президентки ЄК, ЄС працюватиме зі США та всіма партнерами над питанням ширшої арктичної безпеки.
"Я вважаю, що нам слід використати наше зростання витрат на оборону на обладнання, готове до використання в Арктиці. І зміцнити наші домовленості щодо безпеки з такими партнерами, як Велика Британія, Канада, Норвегія, Ісландія та інші. Ми живемо у світі, де порядок визначається суто силою – економічною чи військовою, технологічною чи геополітичною. І хоча багатьом із нас це може не подобатися, ми повинні мати справу зі світом таким, яким він є зараз", — сказала вона.
За словами фон дер Ляєн, ЄС має спрямувати зусилля на посилення незалежності — економічної, безпекової, технологічної тощо.
"Ми самі повинні бути в сильній формі, якщо хочемо формувати світ навколо нас. У цьому дедалі беззаконнішому світі Європі потрібні власні важелі влади. Ми їх знаємо: сильна економіка, успішний єдиний ринок і промислова база, яка може вести бізнес на різних ринках і конкурувати в усьому світі, об'єднані суспільства з високим рівнем освіти та систем охорони здоров'я, і насамперед реальна здатність захищатися. Саме в цьому полягає європейська незалежність", — сказала президентка ЄК.
За її словами, йдеться про потребу та можливість побудувати сильніший Союз, але для цього потрібно відійти від традиційної обережності Європи і змінити свій спосіб мислення, оскільки світ змінюється швидкими темпами.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також прокоментував напруженість у відносинах зі США через Гренландію. За його словами, нові тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та будуть несумісними з торговельною угодою між ЄС та США.
"Ми готові захищати себе, наші держави-члени, наших громадян, наші компанії від будь-якої форми примусу. І Європейський Союз має для цього силу та інструменти", – сказав президент Євроради.
Водночас він наголосив, що ЄС готовий конструктивно співпрацювати зі США з усіх питань, що становлять спільний інтерес, як партнери та союзники.
Кошта вважає, що Європа має залишатися твердим поборником міжнародного порядку, заснованого на правилах, міжнародного права та багатосторонності.
"Міжнародні правила не є чимось необов’язковим, і альянси не можуть зводитися лише до низки транзакцій. Ми не можемо миритися з порушеннями міжнародного права", – сказав він.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
20 січня Трамп оприлюднив частину текстового повідомлення, у якому йдеться про Гренландію, і заявив, що це повідомлення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Там йдеться про миротворчу діяльність президента США в усьому світі та про те, що Рютте "відданий справі пошуку поступу вперед щодо Гренландії". Однак, Трамп повторив, що Гренландія важлива для нацбезпеки США та світової безпеки і "повернення назад неможливе".
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
