Розвідувальна група Збройних сил Німеччини вилетіла з Гренландії раніше запланованого терміну, що стало несподіванкою для місцевих та міжнародних партнерів. У Міноборони пояснили, що відбулося це за планом.
Про це повідомляє німецький таблоїд BILD.
18 січня вдень 15 солдатів на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі вилетіли зі столиці Гренландії на борту Boeing 737 авіакомпанії Icelandair. За даними таблоїда, наказ про виліт надійшов рано-вранці з Берліна.
Федеральне міністерство оборони Німеччини підтвердило, що планувався політ на данську авіабазу Кангіліннгуїт в Гренландії з 15-17 січня. Однак його довелося скасувати через негоду.
Згодом, 16 січня, німецькі солдати прибули до Гренландії разом із війсйьковими Норвегії та Швеції. Прибуття Збройних сил цих країн збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
Підполковник Петер Мілевчук зазначив, що співпраця з датськими військовими була "максимально конструктивною". Нині вони повертаються назад у Німеччину.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
