Президент США Дональд Трамп оприлюднив частину текстового повідомлення, у якому йдеться про Гренландію, і заявив, що це повідомлення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
Скриншот повідомлення президент США опублікував у Truth Social.
У дописі Трамп подякував Рютте за особисте повідомлення, в якому той відзначив його миротворчу діяльність.
"Пане президенте, дорогий Дональд, те, чого ви сьогодні досягли в Сирії, є неймовірним. Я використаю свої залучення зі ЗМІ в Давосі, щоб висвітлити вашу роботу там, у Газі та в Україні. Я відданий справі пошуку поступу вперед щодо Гренландії. Не можу дочекатися зустрічі з вами. Ваш, Марк", — йдеться у повідомленні на скриншоті.
Перед цим Трамп заявив, що мав "дуже добру телефонну розмову" з Рютте щодо Гренландії та погодився на зустріч із "різними сторонами" в Давосі, де триває Всесвітній економічний форум.
"Я мав дуже добру телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте щодо Гренландії. Я погодився на зустріч різних сторін у Давосі, Швейцарія. Як я чітко сказав усім, Гренландія є надзвичайно важливою для національної та світової безпеки. Повернення назад неможливе – з цим усі згодні! США – найпотужніша країна на земній кулі, безумовно…Ми – єдина сила, яка може забезпечити мир у всьому світі – і це робиться, просто кажучи, через силу", — написав Трамп.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
