Французькі війська разом з іншими європейськими країнами будуть брати участь у місії на данській Гренландії — на тлі зазіхань США на острів.
Про це вночі 15 січня повідомив у Х президент Франції Емманюель Макрон, а також виданню Le Monde розповіли у французькому Міноборони.
"Перші французькі військові підрозділи вже вирушили в дорогу. Інші підуть за ними", — ідеться в публікації Макрона.
Le Monde відомо, що Франція у середу, 14 січня, на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Як сказало Міноборони, наразі йдеться лише про розгортання військ у межах навчань союзників, що мають назву Arctic Endurance ("Арктична витривалість"). Французький президент пізніше у своїх соцмережах і підтвердив цю тезу: його країна бере участь саме у спільних навчаннях Arctic Endurance, організованих Данією в Гренландії.
В матеріалі Le Monde додається, що Париж не бажає ескалації зі США. Тому відправка солдатів на острів радше виглядає як стратегічний сигнал, а саме — підтримка суверенітету Данії над Гренландією.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. Раніше данський суспільний мовник повідомляв, що Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії
Гренландія є найбільшим островом у світі, автономною територією Данії з багатими запасами корисних копалин і стратегічно важливими об’єктами, зокрема американськими, що й робить її ключовою точкою геополітичної напруги.
