Данія почала розгортати військові підрозділи та техніку в Гренландії для посилення оборони острова. Це рішення ухвалили після неодноразових погроз президента США Дональда Трампа щодо наміру захопити арктичну територію силою.
Про це повідомляє суспільний мовник Данії DR.
За даними співрозмовників, до столиці Гренландії Нуук прибуло передове командування. Завдання підрозділу: підготовка логістики та інфраструктури для прийняття основних сил данської армії, які можуть бути розгорнуті найближчим часом.
До Гренландії направлені солдати з бойових підрозділів сухопутних військ. Це відбувається попри те, що значна частина данської армії наразі виконує зобов'язання НАТО в країнах Балтії.
За інформацією мовника, увечері 12 січня в аеропорту Нуука приземлився літак Challenger Військово-повітряних сил Данії, пасажирів якого забрали авто з тонованими вікнами. Згодом Міністерство оборони Данії та уряд Гренландії опублікували спільну заяву, у якій підтвердили посилення військової присутності.
"Напруженість у сфері безпеки поширилася на Арктику. Вирішено продовжити посилену навчальну діяльність Сил оборони в Гренландії у тісній співпраці з союзниками по НАТО", — йдеться в документі.
Посилення включатиме не лише солдатів, а й додаткові військові літаки та кораблі. Також очікується прибуття сил інших країн-членів НАТО (зокрема європейських союзників), які виступили на захист територіальної цілісності Данії.
Розгортання військ відбувається паралельно з візитом гренландських та данських дипломатів до Вашингтона. Копенгаген демонструє готовність захищати острів після критики Трампа, який назвав оборону Гренландії недостатньою і порівняв її з "двома собачими упряжками".
Раніше європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявляв, що будь-яка спроба окупації Гренландії Сполученими Штатами означатиме негайний кінець НАТО.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Гренландія є найбільшим островом у світі, автономною територією Данії з багатими запасами корисних копалин і стратегічно важливими об’єктами, зокрема американськими, що й робить її ключовою точкою геополітичної напруги.
