Президент США Дональд Трамп написав у листі прем'єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стере, що після того, як Норвегія відмовилася присудити йому Нобелівську премію миру, більше не відчуває обов’язку "думати винятково про мир".
Лист оприлюднив американський журналіст Нік Шифрін, а його справжність повідомлення підтвердило джерело інформагентства AFP, а також Стере норвезькій газеті VG.
У документі Трамп зазначив, що завершив уже вісім воєн у світі та зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший. Він також висловив невдоволення тим, що Данія, на його думку, не здатна захистити Гренландію від Росії чи Китаю.
"Дорогий Йонасе! З огляду на те що ваша країна вирішила не давати мені Нобелівську премію миру за те, що я зупинив вісім+ воєн, я більше не відчуваю обов’язку думати винятково про мир, хоча він завжди буде домінантним. Тепер можу думати про те, що добре й належно для Сполучених Штатів Америки. Данія не може захистити цю землю від Росії чи Китаю, і чому вони взагалі мають “право власності“? […] Світ не буде безпечним, якщо ми не матимемо повного та тотального контролю над Гренландією", — ідеться у листі.
Днями президент США посилив тиск на Копенгаген, заявивши, що Данія впродовж десятиліть ігнорувала застереження НАТО щодо безпекових ризиків у Гренландії. Американський лідер наголосив, що тепер Сполучені Штати мають намір розвʼязати це питання самостійно.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Кандидатура президента США Дональда Трампа і Нобелівська премія миру
Дональд Трамп публічно заявляє, що заслуговує на Нобелівську премію миру за свої, на його думку, “миротворчі” досягнення. У 2025-му його знову номінували на цю премію — зокрема, серед тих, хто висунув його, є представники різних країн.
Очільниця Інституту дослідження проблем миру в Осло Ніна Грегер зазначала у коментарі Reuters, що Трамп вивів США із ВООЗ та з Паризької кліматичної угоди, а також розпочав "торговельну війну проти старих друзів і союзників".
За її словами, це суперечить заповіту засновника премії Альфреда Нобеля, адже нагорода має бути присуджена людині, "яка зробила найбільше або найкраще для розвитку дружби між народами", й, мовляв, очільник Білого дому "цього не робить".
10 жовтня Нобелівську премію миру отримала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо — за "невтомну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу у досягненні справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії".
Після оголошення цьогорічного лауреата у Білому домі обурились, що Трамп не отримав цю найпрестижнішу премію миру та заявили, що для Нобелівського комітету "політика важливіша за мир".
2 вересня Трамп заявив, що не прагне отримати Нобелівську премію миру. Але він зазначив, що "зупинив сім воєн", а тому прагне відповідного ставлення до себе.
