Політика урядів через пандемію COVID-19 укріпила нерівність і дискримінацію — Amnesty International

Політика урядів через пандемію COVID-19 укріпила нерівність і дискримінацію — Amnesty International

Важливо
Політика урядів через пандемію COVID-19 укріпила нерівність і дискримінацію — Amnesty International Фото: AP/Andrew Medichini

Реакція урядів країн на перебіг пандемії коронавірусу у 2020 році суттєво погіршила ситуацію із дотриманням прав людини у світі. Про це йдеться в оприлюдненій 7 квітня щорічній доповіді міжнародної неурядової правозахисної організації Amnesty International.

“Глобальна пандемія спричинила жахливі наслідки навмисно вибіркової та деструктивної політики, яка укріпила нерівність, дискримінацію та гноблення й відкрила шлях до руйнівних наслідків, спричинених COVID-19", — йдеться у звіті.

Доповідь охоплює моніторинг 149 країн і проводить аналіз тенденцій із дотриманням прав людини у 2020 році. В організації переконані, що ефективна відповідь на глобальну пандемію стала б можливою, якби не рішення лідерів країн, які використовували кризу для нових атак на права людини. Також в організації висловили занепокоєння через відсутність достатньої кількості засобів індивідуального захисту.

“COVID-19 проявив і поглибив нерівність як всередині країн, так і між ними, та підкреслив приголомшливу зневагу лідерів до нашої спільної гуманності. Десятиліття політики розколу, помилкові заходи жорсткої економії та рішення керівників не інвестувати в державну інфраструктуру, що продовжує руйнуватися, залишили занадто багато легкої здобичі для цього вірусу”, — заявила Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International.

Як приклади негативних дій урядів приведено законодавчі зміни, що передбачають криміналізацію коментарів, пов’язаних з пандемією. Наприклад, в Угорщині уряд прем'єр-міністра Віктора Орбана вніс зміни до Кримінального кодексу країни, запровадивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років за "поширення неправдивої інформації" про COVID-19.

Також наводиться приклади Бахрейну, Кувейту, Оману, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів, які використовували пандемію COVID-19 як привід "придушувати право на свободу вираження поглядів", зокрема, переслідуючи осіб, які розміщували коментарі в соціальних мережах про відповідні дії уряду в умовах пандемії.

Читайте також: 75 років роботи ВООЗ. Як пандемія вплинула на роботу організації

Серед “радикальних” прикладів — ідеться про рішення президента Філіппін Родріго Дутерте, який наказав поліції стріляти на ураження у демонстрантів під час коронакризи. Схожа ситуація фіксувалася у Нігерії, де силовики вчиняли насильство і вбивали протестувальників на вулицях.

Відзначається суттєвий ріст насильства й у Бразилії, де щонайменше 3181 людина була вбита поліцією по всій країні у період з січня по червень 2020 року.

У звіті також згадується про порушення прав людини в Індії та КНР. Зокрема наголошено на проблемі переслідування комуністичним режимом Китаю уйгурської меншини.

В організації також вважають, що “токсичне” управління країнами негативно вплинуло на становище етнічних меншин, біженців, людей похилого віку та жінок, які зазнали непропорційного шкідливого впливу через пандемію.

Права медичних працівників, мігрантів, волонтерів, бізнесу також порушуються через нехтування системами охорони здоров'я та нерівномірною економічною та соціальною підтримкою, зазначають в організації.

У звіті наголошується на помітному зростанні гендерного та домашнього насильства проти багатьох жінок та представників ЛГБТК+, які стикаються з відсутністю підтримки через обмеження свободи пересування й відсутністю конфіденційних механізмів для повідомлення про насильство, часто перебуваючи в ізоляції зі своїми кривдниками.

Читайте також: "Ви завтра помиритеся, а нам зайва робота": чи захищає держава від домашнього насильства

Що відомо

  • За 2020 рік кількість звернень через порушення прав до Офісу уповноваженої Верховної ради з прав людини збільшилася на 40%.
  • Уповноважена з прав людини Людмила Денісова звернулася до Конституційного суду із проханням визнати неконституційними окремі положення законів України, які стосуються сфери охорони здоров'я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров'я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19.
  • Денісова також заявила, що зростання випадків домашнього насильства залишається другою проблемою в умовах пандемії COVID-19 після самого вірусу.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди