У німецькому Гамбурзі 1 серпня пройшов щорічний прайд, у якому взяли участь близько 300 тисяч людей — це приблизно на 40 тисяч більше, ніж у 2025 році. Захід провели через тиждень після нападу на прайд у Берліні, поліція вивела на вулиці вдвічі більше правоохоронців.
Про це повідомили агенції DPA та AP.
Гамбурзький прайд — один із найбільших у Німеччині. Марш пройшов центром міста: колона з 60 вантажівок представляла підприємства, громадські об'єднання, політичні партії та протестантську церкву. Його учасники вийшли на підтримку розмаїття й рівних прав для ЛГБТК+ людей.
За даними поліції та організаторів, на вулиці вийшли близько 300 тисяч людей. Торік їх було приблизно 260 тисяч. Після нападу в Берліні поліція Гамбурга переглянула план безпеки й залучила вдвічі більше правоохоронців, ніж торік.
До колони долучилася вантажівка берлінської асоціації Дня Крістофер-стріт (CSDChristopher Street Day) — некомерційної організації, яка проводить прайд у столиці. Людей на ній попросили вдягнути темний одяг на знак пошани до жертв нападу в Берліні.
Віцемерка Гамбурга Катаріна Фегебанк сказала телеканалу RTL, що після нападу в Берліні багато людей у квір-спільноті й у суспільстві не були певні, чи варто виходити на вулиці.
«А я кажу — тепер як ніколи», — додала вона.
Організатор гамбурзького CSD Мануель Опіц розповів, що атмосфера на марші залишилася радісною.
«Гадаю, ми несемо скорботу в серцях — і Берлін у серцях теж, — але свою гордість виносимо на вулиці, і це видно», — сказав він.
Серед учасників були одна з найвідоміших драг-квін Німеччини Олівія Джонс, а також політики від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та «Зелених». Керівник фракції СДПН у Бундестазі Маттіас Мірш сказав медіагрупі Funke, що хотів би бачити канцлера Фрідріха Мерца на майбутньому прайді.
«Було б дуже добрим сигналом, якби прийшов канцлер», — заявив Мірш.
Опитування соціологічної компанії Civey для медіагрупи Funke показало, що напад у Берліні вплинув на відчуття безпеки в Німеччині. 38% респондентів відповіли, що почуваються менш безпечно, ніж до нападу. Ще 54% не помітили змін, а 7% сказали, що почуваються безпечніше.
Заходи Дня Крістофер-стріт вшановують Стоунволльські протести в Нью-Йорку в червні 1969 року. Тоді рейд поліції в барі Stonewall Inn на вулиці Крістофер-стріт спричинив кілька днів протестів, які дали початок сучасному рухові за права лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних і квір-людей. У Німеччині прайди зазвичай називають Днем Крістофер-стріт, скорочено CSDChristopher Street Day.
Прайди 1 серпня також провели в Бонні на заході Німеччини, столиці Нідерландів Амстердамі та британському приморському місті Брайтон.
Що відомо про напад на прайд у Берліні
Увечері 25 липня мікроавтобус в'їхав у натовп під час прайду в Берліні. Після наїзду кількох людей поранили — за припущенням поліції, знаряддям могло бути мачете. Загинула жінка, ще щонайменше 29 людей дістали поранення. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав напад «огидним» і 26 липня відвідав місце трагедії.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що докази вказують на «ісламістський теракт». Підозрюваним поліція назвала 21-річного громадянина Німеччини з ліванським корінням Абдула Баллута.
26 липня правоохоронці застрелили Баллута на комплексі садових ділянок на заході Берліна. За даними поліції, він кинувся на них із ножем. До його розшуку залучили тисячі поліціянтів, зокрема із сусідніх федеральних земель.
Прокуратура Берліна розкрила подробиці про кримінальне минуле Баллута. У травні 2025 року він намагався дістатися Мавританії через Туреччину, але не зміг. Згодом через Туреччину виїхав до Лівану, маючи намір потрапити до Сирії та приєднатися до угруповання «Ісламська держава».
У липні 2025 року Баллута заарештували в Лівані й засудили до трьох місяців ув'язнення за розпалювання релігійної ворожнечі. У листопаді 2025 року він повернувся до Німеччини, де його затримали в аеропорту Берлін-Бранденбург. У травні 2026 року чоловіка засудили до одного року й десяти місяців ув'язнення за «підготовку до тяжкого злочину, що загрожує державі», але виконання рішення відклали на пів року.
