Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандемії

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандемії

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандемії

27 березня у світі відзначається День театру. За переказами, прем'єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулась у цей день. Істориками факт цей не доведений, та й не театр у ті часи мав попит глядачів, а бої гладіаторів.

Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру у наші часи належить Міжнародному інституту театру (ITI). У 1961 році до відзначення такого дня доклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції.

Цьогоріч у свій день більшість театрів світу зачинені через карантинні обмеження, введені у зв'язку з пандемією коронавірусу. Особливо на себе звертають увагу театри Франції, які не працюють з жовтня 2020 року. Нещодавно актори та студенти проводили акції протесту із захопленням театральних будівель.

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандеміїФейсбук

За статистикою, в Україні діють 113 театрів. Свій день вони святкують під час третьої хвилі пандемії, і більшість з них перейшли на онлайн-трансляції вистав. Наприклад, Львівська опера показує феєрію "Коли цвіте папороть" Євгена Станковича, оперу "Лис Микита" Івана Небесного та сучасну постановку опери "Дон Жуан" Вольфганга Амадея Моцарта.

Багато театрів, як-от у Миколаєві, працюють лише "на репетиції", вистав не відбувається. Але це не заважає театралам святкувати свій день. У Києві, наприклад, актори 27 березня організували для своїх шанувальників фотозони просто неба, квести, виставки та вручення премії. А у Харкові в цей день пройде акція протесту.

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандеміїФейсбук

Обласна влада заявила, що бюджети театрів завеликі, і тому їх потрібно скоротити, особливо великі зарплати. За інформацією голови Харківської облдержадміністрації Айни Тимчук, середня платня в закладах культури становить 16,5 тисяч. Працівники театрів у відповідь вийшли на вулиці під лозунгом: "Де мої 16 тисяч?". На цю тему написана пісня та змонтовані кумедні відео.

Про харківські театральні мітинги, в основі яких лежать не зарплати, а політичні "махінації", на Радіо Культура розказала Вероніка Склярова, програмна директорка Parade-fest.

Як живуть українські театри під час локдауну

Якщо державні та комунальні театри отримують хоч якусь підтримку державного та міського бюджетів, то приватним закладам потрібно або вчитися виживати, або закриватися. І тішить те, що режисери та актори знаходять шляхи, як працювати і заробляти гроші.

“Ми розуміли, що кошти закінчуються, у нас немає жодних партнерів, запустили сторінку на платформі донатів Patreon, але зрозуміли, що і цього нам не вистачить. Тоді ми прийшли до формату онлайн-вистав та вистав просто неба", — розповіла завідувачка трупи "Дикого театру", асистентка режисера Валерія Тягун. Більш докладну розмову з нею можна прочитати за посиланням: Онлайн-вистави та "домашнє моно" в Youtube.

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандемії

Директор-художній керівник театру "Віримо" у Дніпропетровську Володимир Петренко розповів, що бюджет його театру складає шість мільйонів гривень, і затримок з заробітною платою у 2020 році не було.

Через пандемію театр втратив можливість грати на великій сцені з глядацькою залою на 400 місць, і зосередилися на малій, де всього 40 місць:

"Зрозуміло, що театр не має прибутків, проте є й позитив: на малій сцені ми граємо близько 20 вистав на місяць, і як тільки відкривається продаж квитків, вони розходяться впродовж одного дня. Нам страшенно приємно, що навколо малої сцени такий ажіотаж, але для мільйонного міста цього мало",— розповів в інтерв'ю Володимир Петренко.

Міжнародний день театру: як українські актори мітингують, заробляють та змінюються у часи пандемії

"Театр має бути живим і давати людині відчуття зв’язку із навколишнім світом", — говорить режисер Дмитро Захоженко. В перші роки його творчого шляху подивитися на роботи Захоженка могли лише кияни. Він працював на сценах Київського академічного театру на Печерську та “Дикого театру”. Але від серпня 2019-го життя змінилося: Дмитро переїхав до Львова і став головним режисером Театру імені Лесі Українки, де сформувалося середовище людей, готових будувати новий український театр. Чи виходить це в нього?

"Ми робимо акцент на пошуку, і не поспішаємо в сотий раз сумно переказувати "На полі крові" або ще якийсь текст Лесі Українки. Але в ювілейному році нас надихає образ сильної жінки в її творчості, і частина проєктів будуть пов'язані з темою shestory. Наразі я готую до прем’єри виставу "Top Girls" за пє’сою Керіл Черчілль, яка є однією з ключових фігур сучасної британської драматургії та досліджує соціальну проблематику крізь призму фемінізму, етики та філософії. Ця авторка доволі рідкісна гостя на українській сцені".

Прочитати інтерв'ю із Захоженком можна за посиланням: "Не розумію, чому вихід актора зі словами "Я – Гамлет", має мене вражати"

Що ще цікавого відбуваються в театральному житті?

Український режисер Андрій Жолдак поставив оперу на французькій сцені

Можливо, нам не потрібно грати Брамса? Як змінити ситуацію з інклюзивним мистецтвом в Україні

Які прем'єри готують репертуарні театри України на початку 2021 року

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше