У вівторок, 28 жовтня, в Україні офіційно стартував опалювальний сезон. Наразі понад половина об’єктів соціальної сфери (дитячі садки, школи та лікарні) уже підключені до тепла. У 13 регіонах тепло частково подається в житлові будинки, решта областей підключатимуться поступово залежно від погодних умов.
Про це у телеграм-каналі повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму.
"Росія системно та послідовно атакує нашу енергетичну та теплову інфраструктуру. Але попри це технічна готовність комунальних підприємств і злагоджена робота всіх профільних відомств дозволяє розпочати опалювальний сезон", — написала премʼєрка.
Свириденко підкреслила, що понад 17,5 тисяч котелень та 17 тисяч кілометрів тепломереж наразі готові до роботи. Крім того, замінено понад 340 км теплових мереж, проведено ремонтні роботи, сформовано запаси вугілля, палет, рідкого палива та дров.
"Пріоритет уряду — забезпечити безперервний доступ до базових послуг. Робимо усе для того, щоб у домівках українців було тепло й світло. Дякую енергетикам за щоденну роботу, усім відповідальним службам за підтримку функціонування мережі", — додала Свириденко.
Що відомо про опалювальний сезон 2025/2026
Теплопостачання в оселях українців можуть розпочати протягом найближчих 10 днів. Це допоможе зменшити споживання електроенергії, яке за останній місяць зросло на понад 20% через похолодання, повідомив голова Укренерго Віталій Зайченко.
Міненерго нагадувало, що рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування самостійно. Опалювальний сезон починається тоді, коли температура в регіоні тримається нижче +8 градусів понад три доби.
Раніше повідомлялось, що в Україні до 2030 року планують утеплити житлові будинки. Як вважають в уряді, це дозволить знизити енергоспоживання щонайменше на 30%.
24 жовтня премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Україні терміново необхідно знайти гроші для додаткового імпорту газу через наслідки російських обстрілів. Попри накопичені 13,2 мільярда кубометрів, атаки РФ на сховища ускладнили ситуацію. Необхідний обсяг фінансування оцінюють у 2 мільярди євро. Цю суму планують залучити двома шляхами.
