Національне антикорупційне бюро повідомило про обшуки, які провела Служба безпеки України у родичів детектива НАБУ. Він вів низку справ у енергетичній сфері, зокрема щодо "Роттердам+".
Про це повідомила пресслужба НАБУ у Telegram.
Також детектив НАБУ вів розслідування на підприємствах залізничної галузі, зокрема й за підозрою у розкраданні коштів на закупівлі трансформаторів та справу про незаконне збагачення генерала та заступника керівника департаменту.
Суспільне звернулося до Служби безпеки України по коментар.
ОНОВЛЕНО 14:25
У Службі безпеки України повідомили Суспільному, що обшук у родичів детектива НАБУ проводили в рамках справи щодо незаконного збагачення та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.. Процесуальне керівництво у справі веде Офіс генпрокурора.
"Слідчо-оперативні заходи проходять у низки осіб, в тому числі родичів посадовця НАБУ. Усі заходи відбуваються із суворим дотриманням законодавства України", — повідомив речник СБУ Артем Дегтяренко.
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.
Що відомо про справу "Роттердам+"
8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом людям, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Володимиру Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану формулу "Роттердам+". Матеріали справи збирали 3,5 року.
САП закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року через відсутність правдивих та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до ВАКС проти закриття справи.
Апеляційна палата ВАКС у вересні 2020-го скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка тоді, восени, залишила у силі постанову прокурора САП про закриття справи "Роттердам+".
Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.
15 березня 2023 року прокурори САП скерували до суду перший епізод справи "Роттердам+" про те, що споживачам електроенергії завдали збитків, штучно завищивши ціни. Також було заявлено цивільний позов про компенсацію шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+". Тоді повідомлялось, що прокурор САП не погодився з таким рішення суду та оскаржив його в суді апеляційної інстанції. 14 грудня 2023 року апеляційна палата ВАКС скасувала закриття справи "Роттердам+".
2 січня 2024 року НАБУ і САП скерували до суду другий епізод справи "Роттердам+". Він містить обвинувачення 14 фігурантів.
