У справі “Роттердам+” щодо завдання споживачам електроенергії збитків шляхом штучного завищення цін до суду скерували перший епізод справи. Також було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
“14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт щодо 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”, — йдеться у повідомленні.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до завдання протягом 2016-2017 років 19,357 млрд гривень збитків споживачам електроенергії.
Серед обвинувачених:
- Голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
- член НКРЕКП;
- начальник відділу НКРЕКП;
- керівник управління НКРЕКП;
- заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовий оператор ринку теплогенерації України;
- директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).
“Дії всіх осіб кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Представникам приватних компаній інкримінують пособництво у цьому злочині”, — заявили у САП.
У САП також нагадали, що декілька разів у цьому провадженні ухвалювались рішення про закриття.
“Попри це 22 вересня 2022 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вирішив скасувати постанову про закриття цієї справи як незаконну та необґрунтовану”, — зазначили у пресслужбі.
У той же день ухвалили рішення повідомити шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули “Роттердам+”, про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування.
На сьогодні досудове розслідування у справі закінчено. Обвинувальний акт скеровано до ВАКС для розгляду по суті, заявили у САП.
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.
Що відомо про справу "Роттердам+"
8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Ним підозрювані створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок електроенергії, завдавши державі збитків у 18,9 мільярда гривень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року цього року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Суд визнав, що прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи в повній відповідності до чинного законодавства і після належного аналізу всіх зібраних слідством за 3,5 роки матеріалів.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об'єднані в загальне провадження.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка залишила у силі постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи "Роттердам+".
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.
Читайте також
Російський Су-27 збив безпілотник США над Чорним морем, Польща невдовзі передасть Україні МІГ-29. 385 день війни. Онлайн
