Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерували до суду другий епізод справи "Роттердам+". Він містить обвинувачення 14 фігурантів.
Про це пише пресслужба НАБУ.
Розслідувачі передали в суд матеріали щодо 14 людей, причетних до запровадження та дії так званої формули "Роттердам+", через яку споживачі електроенергії переплатили понад 20 млрд гривень за 2018-2019 роки.
Серед обвинувачених:
- 2 колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
- 6 колишніх членів НКРЕКП;
- 2 чинних членів НКРЕКП;
- чинний та колишній працівник НКРЕКП;
- 2 чинних посадовці групи приватних теплогенерувальних компаній.
Розслідування стосовно ще одного експрацівника НКРЕКП виділили в окреме кримінальне провадження.
15 березня 2023 року у справі "Роттердам+" щодо завдання споживачам електроенергії збитків шляхом штучного завищення цін прокурори САП скерували до суду перший епізод справи. Також було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+". Тоді повідомлялось, що, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) не погодився з таким рішення суду та оскаржив його в суді апеляційної інстанції.
14 грудня 2023 року апеляційна палата ВАКС скасувала закриття справи "Роттердам+".
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставлення вугілля з Роттердама.
Що відомо про справу "Роттердам+"
8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Ним підозрювані створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок електроенергії, завдавши державі збитків у 18,9 мільярда гривень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року цього року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Суд визнав, що прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи в повній відповідності до чинного законодавства і після належного аналізу всіх зібраних слідством за 3,5 роки матеріалів.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об'єднані в загальне провадження.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка залишила у силі постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи "Роттердам+".
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.
