Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала рішення про закриття справи про формулу "Роттердам+", яка у 2016-2017 роках завдала державі збитків на понад 19 мільярдів гривень.
Таке рішення Апеляційна палата ВАКС ухвалила на судовому засіданні сьогодні, 14 грудня.
"Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2023 року в частині закриття кримінального провадження та скасування арештів майна – скасувати. Призначити новий розгляд в суді першої інстанції", – оголосив рішення головуючий суддя Дмитро Михайленко.
Рішення ухвалила колегія суддів у складі: головуючий Дмитро Михайленко, судді Микола Глотов і Олександр Семенников.
9 жовтня цього 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+". Тоді повідомлялось, що, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) не погодився з таким рішення суду та оскаржив його в суді апеляційної інстанції.
15 березня 2023 року у справі "Роттердам+" щодо завдання споживачам електроенергії збитків шляхом штучного завищення цін прокурори САП скерували до суду перший епізод справи. Також було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.
Що відомо про справу "Роттердам+"
8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Ним підозрювані створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок електроенергії, завдавши державі збитків у 18,9 мільярда гривень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року цього року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Суд визнав, що прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи в повній відповідності до чинного законодавства і після належного аналізу всіх зібраних слідством за 3,5 роки матеріалів.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об'єднані в загальне провадження.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка залишила у силі постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи "Роттердам+".
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.
