Як змінився навчальний процес за рік карантину. Пояснює експертка

Як змінився навчальний процес за рік карантину. Пояснює експертка

Ексклюзивно
Як змінився навчальний процес за рік карантину. Пояснює експертка AP

З 12 березня 2020 року в Україні запровадили тритижневий карантин для всіх закладів освіти. Три тижні переросли у рік, а традиційна школа перейшла в онлайн. Головна експертка з питань освіти та науки Реанімаційного пакету реформ Наталія Шульга розповіла в ефірі Українського радіо, наскільки пристосувався освітній процес та його учасники до різних форм навчання в умовах карантину.

Як змінився навчальний процес

Шульга пояснила, що освіта на карантині — це не канікули, а віддалені способи навчання, які існували раніше, адже діти хворіли, потрапляли до лікарень чи санаторіїв на кілька місяців, де теж продовжували навчання.

"Тобто такі форми існували й завдяки новому законодавству ці форми ми маємо вже легалізовані для того, щоб вони були прийняті і батьками, і вчителями, і цілою системою як нормальні і як такі, що є однією з форм навчання", — сказала вона.

Експертка підкреслила, що діти сприймають різні форми навчання дуже швидко. Вони адаптуються протягом тижня і вони знають, що є завдання, які потрібно виконувати.

"Вони більш гнучкі. Але це був виклик насамперед для вчителів та для батьків. І ті вчителі, які були готові переходити на ці нові форми, були навіть задоволені ситуацією", — вважає Шульга.

За її словами, деяким вчителям було важче через проблеми з інтернетом та технікою, новий режим став для них "струсом" і "викликом", тож адаптація для них тривала місяці. Крім того, вчителям треба було більше часу витрачати на підготовку уроків, на аналіз і на спілкування. Оскільки те, що можна було зробити на рівні одного класу, тепер треба було робити індивідуально з кожною дитиною. Експертка підсумувала, що дорослим було складніше перелаштуватися, аніж дітям.

Читайте також: В Україні розпочалася сертифікація педагогічних працівників. Скільки вчителів зареєструвалося

Різниця між селами та містами

Шульга сказала, що масштабних досліджень щодо рівня адаптації міст і сіл у сфері освіті нині немає, однак треба зважати на те, що у малих селах не було такої яскравої пандемії, як у великих містах.

"Вочевидь менші класи, менше спілкування, менше переїздів, обмінів тощо. Тому там школи продовжували працювати й там не було такого всеосяжного карантину, як це було у великих містах", — зазначила експертка.

Вона наголосила, що в Україні йде багато паралельних реформ, одна з яких — реформа децентралізації, за якою потрібно адаптувати загальнонаціональні рішення до сільської місцевості. Тобто, наприклад, не закривати школи й садочки у зелених або жовтих хонах, а у великих або середнього розміру "червоних" містах — дивитися по ситуації.

"Ви ж пам’ятаєте, що спочатку були закриті всі заклади освіти й це викликало надзвичайно важку економічну ситуацію, тому що з маленькими дітьми хтось повинен був бути, і це насамперед батьки", — нагадала Шульга.

Читайте також: Дискусії про скасування 12-річного навчання немає – Шкарлет

Чи зміниться підхід до перевірки знань

На думку експертки, підхід до перевірки знань не повинен змінюватися, тому що державна підсумкова атестація і зовнішнє незалежне оцінювання різняться тільки кількістю питань, які повинна вирішити та дитина, яка закінчує певний клас або взагалі повну середню освіту.

"Не забуваємо, що ми поступово переходимо на 12-річну освіту, і це теж є той елемент, який є викликом для вчителів та для організації освіти в різних місцях. Але підсумкова атестація, хоч вона і переоцінена багатьма батьками, показує усереднені знання, які дитина отримала під час відвідування школи", — пояснила Шульга.

Читайте також: Міносвіти назвало найпопулярніші предмети на ЗНО

Вона вважає, що підсумкові атестації перевіряють базові знання, які дають можливість розбиратися в чомусь і розуміти нове. Водночас нова українська школа ставить зовсім інше питання, адже вона зобов'язана навчити дітей вчитися і любити вчитися. На думку експертки, початковій школі, в які вже запроваджена НУШ, — це вдається, тоді як середню школу оцінювати ще рано.

"Але назагал дистанційно освіта дуже сильно і принципово не вплинула на процес освоєння знань. Все одно діти вчилися. І є діти, яким це страшенно подобається і вони змогли організуватися і виділити додатковий час на інші свої уподобання", – сказала Шульга.

При цьому, за її словами, є діти, які не любили вчитися й не полюбили вчитися за цей період.

Читайте також: МОН продовжило реформу "Нової української школи" на 5-9 класи

Що з малюванням та фізкультурою

Шульга сказала, що ті вчителі, які займалися музикою та мистецтвом, дуже сильно страждали на початку, тому що у них є в методології спів хором, музичні ансамблі тощо.

"Це був величезний виклик, тому що вони не могли дистанційно це забезпечити. І тому для них теж коефіцієнт важкості був набагато вищим. Вони втратили всі вихідні та вечори, а за додаткову роботу їм не платили", — пояснила вона.

За її словами, у вчителів з предметів, які треба проводити очно, а не дистанційно, був стан втоми й суто професійного незадоволення від збільшення часу роботи й від індивідуальної роботи з учнями. У їх випадках технічні засоби не дуже допомагали, адже не можна було зробити синхронізацію.

"У нас були величезні проблеми з тими школами, які вчать спортсменів. Тому нас з міністром молоді та спорту довелося приймати додаткові речення у постановах Кабміну, які дозволяли б у зменшених групах продовжувати робити ці заняття для спортсменів і для тих, хто танцює", — розповіла експертка.

Читайте також: "Всеукраїнська школа онлайн" має вже понад 120 тисяч користувачів — МОН

Шульга ще раз наголосила, що, у підсумку, за рік діти стали гнучкішими й придатнішими до дистанційного навчання, тож нині немає підстав говорити, що середня освіта знищується, оскільки пандемія COVID-19 якраз зробила її якіснішою.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди