Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що очолить українську делегацію на Конференції з питань відновлення України (URC-2026), яка 25-26 червня відбудеться в польському Гданську. Очікувалось, що президент Володимир Зеленський візьме участь у цьому заході.
Про те, що вона очолить делегацію на URC-2026, Свириденко повідомила у Telegram 23 червня.
За її словами, до складу делегації увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники громад з усієї країни, а також урядовці й парламентарі.
Прем'єрка зазначила, що на URC-2026 заплановано "багато заходів різного рівня", які мають посилити Україну, Польщу, а також усіх партнерів та Європу.
"Перед нашою командою стоїть чітке завдання — досягти конкретних домовленостей, які спрацюють на обороноздатність й стійкість України та розширять економічне співробітництво з партнерами. Очікуємо на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення нашої енергетики", — йдеться у дописі Свириденко.
Окрім цього, вона зауважила, що Україна налаштована "на конструктивне й взаємовигідне партнерство в інтересах спільної європейської безпеки, економічного розвитку та довгострокового процвітання".
23 червня у коментарі Суспільному єврокомісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що загалом на URC-2026 очікується понад 5 тисяч учасників та підписання угод на понад 20 проєктів для відновлення України.
Зеленський мав брати особисту участь у заході, але через напруженість стосунків із президентом Польщі Каролем Навроцьким це було під питанням. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга припускав, що голова держави після доповіді щодо готовності до конференції, "наслідків цих чи інших рішень та модальностей її проведення" 22 червня оголосить про своє остаточне рішення.
22 червня радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомляв журналістам, що обговорення можливості поїздки Зеленського на URC-2026 ще триває.
Перша Конференція з питань відновлення України відбулася у 2022 році у Швейцарії, друга — у 2023-му у Великій Британії, третя — у 2024-му в Німеччині, четверта — у 2025-му в Італії. Зокрема у Берліні та Римі Зеленський брав особисту участь у цих заходах.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
Ні тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовились другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Указ Зеленського про присвоєння підрозділу ССО ЗСУ назви "імені Героїв УПА"
26 травня Зеленський видав указ №440/2026, яким постановив надати Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесну назву "імені Героїв УПА". Як йдеться в документі, метою такого рішення є "відновлення історичних традицій національного війська".
29 травня Навроцький розкритикував його за це рішення, запропонувавши позбавити свого українського колегу ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі.
Указ Зеленського також викликав обурення серед деяких польських істориків та політиків, які засудили його, заявляючи, що бійці УПА "коїли злочини" проти поляків на Волині.
Так, у польському Інституті національної пам’яті заявили, що УПА відповідальна за "геноцид на Волині й у Східній Галичині", наголосивши, що "створення українською владою культу Української повстанської армії має викликати спротив усіх, хто пам’ятає діяльність цього формування".
Колишній президент Польщі Лех Валенса, лауреат Нобелівської премії миру, який підтримував Україну і Зеленського, теж засудив його рішення і заявив, що зніме нагрудний значок у кольорах українського прапора, який він носив із початку повномасштабного вторгнення РФ. У своєму дописі у Facebook він написав, що "президент України, вшановуючи бандитів УПА, образив мене та всіх наших вбитих співвітчизників".
5 червня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що українська сторона має "шукати рішення" для розв'язання цього питання. Окрім цього, він наголошував, що "повністю зрозумів" реакцію Навроцького, підкресливши, що "ніхто не розділятиме польську громадську думку чи польську владу, коли йдеться про минуле та історію".
Реагуючи на ці заяви чільник МЗС України Андрій Сибіга стверджував, що українські воїни самі обрали для себе цю назву і не мали на думці нічого "антипольського" та не хотіли образити поляків.
