У Кропивницькому живе дев’яносторічна Олена Слободяник - колишня ув’язнена нацистських концтаборів і гетто. На початок Другої світової війни їй було десять років, родина жила тоді у місті Могилів-Подільський Вінницької області. Майже три роки жили в гетто. Це житлові зони на контрольованих нацистами та їх союзниками територіях, куди насильно поселяли євреїв. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту жінка поділилась своїми спогадами.
Щодня жінці допомагає соціальна працівниця Вікторія Нівельська. Вона розповідає, що про війну Олена Слободяник згадувати не хоче: "Вона не дуже любить згадувати це, бо їй тяжко. Це горе".
Олена Слободяник пояснює чому так: "Коли наші прийшли, то не можна було говорити, що ми були в гетто. І ніхто не говорив, що були десь у німців. Ми всі вважалися зрадниками".
Показує фотографію батьків. Каже – до революції родина жила заможно. "Мама – дівоче прізвище Горенбейн Хая Шулімовна, батько – Тартаківський Семен Захарович".
Згадує війну так: "Страшні спогади. Ми були в гетто німецькому. Почалась війна, чоловіків всіх позабирали. Ми залишились – я, мама і молодша сестричка. Батька забрали, брата забрали, брат після десятого класу".
Розповідає, як виглядало Могилевське гетто. "Кілька вулиць відгородили. Поставили високі ворота. Туди євреїв всіх позганяли. Там і вмирали – від холоду, і від голоду. Був закон: всім євреям носить пов`язки - на спині, на руці - шестиконечні. І не можна було виходити без цієї нашивки, піймають – розстрілювали. Ми голодували. За хліб давали норкову шубу. За одну хлібину! Українці нас за можливості підгодовували. Ховали нас, коли облави були".
Розповідає, як склалась доля брата після полону. "Коли наші прийшли, всі, хто здався у полон, були у німців, чи в гетто, вважалися зрадниками Батьківщини. Його наші забрали і в ГУЛАГ. Дали десять років. Потім Сталін помер, амністія, його випустили. Він прийшов, сорок три роки йому було, і помер".
Каже – після війни поїхала навчатись у Москву. У Кропивницький приїхала у 1956 році. Молодша сестра Рівва емігрувала в Ізраїль. "Вона виїхала в 90-х. Як почався потік, подруга її поїхала, її вмовила, і вона поїхала".
Показує фотографію доньки Елеонори. "Елла у Ізраїлі. В Назареті".
Виїхати в Ізраїль Олена Слободяник не змогла через сімейні обставини: "Чоловік не захотів, каже – у мене тут друзі, дах над головою, пів-міста знайомих. А як він захворів, інсульт, і прикований був до постілі – ні друзів не стало, і не прийшов ніхто. Куди я вже поїду? Вже тут добуду".
