Суспільне Спорт розпитало тренерів збірних України з біатлону, лижної акробатики та скелетону про літню підготовку в умовах пандемії.
Перенесення Олімпіади, "заморозка" футбольних змагань з березня до липня, початок легкоатлетичного сезону в серпні — це далеко не повний список усіх форсмажорних змін, які відбулися в літньому спортивному сезоні 2020 року через пандемію коронавірусу. Спортивне життя з березня по червень буквально зупинилося: жодних змагань та закриті кордони.
Представники зимових видів спорту ще раніше відчули на собі ефект пандемії: останній етап Кубка світу з біатлону, наприклад, було скасовано. Та уже влітку вони повноцінно зіштовхнулися з новою реальністю — виїхати на тренувальний збір за кордон вкрай складно. Відтак, готуватися та тренуватися доводиться в Україні, де не завжди є відповідні умови для спортсменів найвищого рівня.
Суспільне Спорт поспілкувалося з тренерами збірних України з біатлону, лижної акробатики та скелетону, щоб з’ясувати, як закриті кордони та коронавірус впливають на підготовку до нового змагального сезону. Представники лижної акробатики — чи не єдині, кому вже вдалося виїхати на закордонний збір, і ми також розпитали, як їм це вдалося.
Юрай Санітра (головний тренер збірної України з біатлону)
Словацький тренер Юрай Санітра з весни 2020 року працює не лише з чоловічою збірною України з біатлону, але й з жіночою. Усю літню підготовку українські біатлоністи поки що проводять в Сянках, на Львівщині. За словами Санітри, умови в Україні задовільняють команду під час літньої підготовки, але ближче до сезону біатлоністам вкрай важлива виїхати за кордон.
— Чи довелося коригувати підготовку до сезону?
Уже зараз зрозуміло, що сезон буде дуже специфічним, він відрізнятиметься від попереднього. Нам складно зрозуміти, що буде навіть не за місяць, а за тиждень, як буде розвиватися ситуація. І через це складно робити якісь прогнози щодо зборів чи підготовки до них. На даний момент ми провели уже три збори в Сянках і точно продовжимо тут готуватися у вересні. Щодо жовтня поки не знаю — буду неймовірно щасливим, якщо зможемо виїхати на збір в Рамзау (Австрія), адже треба на лижах покататися, відчути сніг. Та якщо не дозволять виїхати, будемо надалі імпровізувати, готуватися в умовах, в яких дозволяє пандемія.
— Наскільки умови в Україні відповідають потребам біатлонної збірної? Чого не вистачає?
Умови в Сянках дуже хороші, особливо як для такої складної ситуації, ми знайшли тут умови, про які я навіть не знав. У плані тренувальної роботи збірна виконує усе як потрібно. Поки що дефіциту в підготовці нема — як тренерський штаб, так і спортсмени задоволені роботою влітку. Однак зараз починається частина підготовки до сезону, під час якої особливо важливо отримати перший контакт зі снігом, важливо виїхати за кордон.
Саме осіння підготовка є дуже важливою, це та частина процесу, яка сильно впливає на весь сезон. Усі команди, які мають змогу уже перебувають на зборах в Австрії чи інших місцях, тому для нас вкрай важливо виїхати в жовтні за кордон на сніг. Але ще раз повторюся: впевнений, що наша команда буде підготовлена до стартів на початку сезону.
Зараз питання нашого виїзду на закордонний збір вирішується на найвищому рівні — цією проблемою займається і федерація біатлону України, і Міністерство молоді та спорту.
"Якщо не дозволять виїхати в жовтні на закордонні збори, будемо надалі імпровізувати, готуватися в умовах, в яких дозволяє пандемія", — Юрай Санітра
— Як будете виходити з ситуації, якщо виїхати в жовтні на закордонний збір не вдасться?
Будемо шукати рішення вдома. Точно знаю, що Дмитро Підручний поїде на шоу-гонку в Німеччину (27 вересня у Вісбадені, - прим. ред.), тож ми плануємо залишити його в межах Євросоюзу для подальшої підготовки. Тобто щоб він міг тренуватися в Австрії, а от щодо інших спортсменів будемо чекати рішення.
— Чи будете знову планувати підготовку до сезону в Україні?
100% буду планувати збори вдома, в Україні, бо уже знаю усі умови. Також будемо відштовхуватися від умов, які будуть [на новій арені] в Буковелі. Треба зробити так, щоб план підготовки потрапляв у нашу концепцію, адже наступний сезон — олімпійський. Для виконання робіт на початкових етапах підготовки умови в Україні задовільні, а ще це психологічний плюс — спортсмени можуть взяти на збори сім’ю. Та з цих комфортних умов треба поступово виходити в робочі.
Читайте також: "Коли повертаєшся у ритм, хочеш усвідомити, як жила раніше". Інтерв'ю Бех-Романчук про старт сезону
Михайло Гераскевич (головний тренер збірної України з монобобу та скелетону)
Для збірної України зі скелетону та монобобу зимовий сезон 2021 року відіграє колосальне значення: розпочинається боротьба за олімпійські ліцензії. Аби краще підготуватися, головний тренер збірної запланував п'ять закордонних виїздів влітку та восени. Утім, усе літо команда провела в Києві. Як пояснює Михайло Гераскевич, для команди скелетоністів та монобобслеїстки умови для тренувань в Україні є критичними: відсутня стартова естакада, на які потрібно проводити велику частину тренувань.
— Як змінився план підготовки до сезону?
Ще в лютому ми розробили план літньої підготовки, який складався з трьох закордонних виїздів та двох зборів у Києві. Виїзди закордон — в Італію, Німеччину та Латвію — планувалися для роботи на стартовій льодовій естакаді, можливості для такої роботи в Україні нема. А уже восени ми планували виїзд безпосередньо на змагальні траси в США та Латвію, щоб попрацювати над спусками.
Початок підготовки до сезону мав відбутися у квітні, однак карантин вплинув не лише на закордонні тренування, але й на українські. Замість ізоляції спортсменів збірної України на спортивних базах з можливістю тренуватися без ризику зараження коронавірусом, відповідальні особи ухвалили рішення закрити усіх в квартирах, без можливості проводити тренування навіть надворі. Це вкрай негативно вплинуло на якість підготовки нашої команди до зимового сезону.
Якщо згадати, що взимку розпочнеться боротьба за олімпійські ліцензії на Пекін-2022, то такий провал нашої літньої підготовки на фоні повноцінних тренувань суперників з інших країн на стартових естакадах буде складно надолужити уже на змаганнях.
"Спортсмени нашої федерації готові взяти лопати в руки та розпочати самостійне будівництво стартової естакади в Києві. Була б тільки відповідна земельна ділянка", - Михайло Гераскевич
— Як тренуєтеся зараз? Наскільки умови в Україні відповідають потребам збірної?
Наразі ми готуємося у легкоатлетичному манежі на Березняках в Києві, який безкоштовно надано для тренувань Київською міською ШВСМ (ми її представляємо). Цей манеж на сьогоді є одним з найкращих та найсучасніших в Україні, але навіть у ньому відсутня важлива для нас стартова естакада. Відповідно, підготовка складається лише зі спринту та силових тренувань. А от специфічні тренування саме на естакаді ми так і не маємо змоги розпочати.
Спорт - не банківська картка, за допомогою якої сьогодні можна купити, а розрахуватися, хоч і з відсотками, пізніше. Спорт - вид діяльності, де ціла команда працює на результат атлета роками та все робить своєчасно.
А карантин яскраво продемонстрував необхідність терміново надати провідним українським спортсменам можливість проводити професійні тренування саме в Україні. А для цього потрібно збудувати сучасні спортивні споруди. Ми останні чотири роки чуємо багато обіцянок щодо спорудження принаймні літньої стартової естакади, але просування вперед так і не відбувається. Жодної спеціалізованої спортивної споруди для тренувань з бобслею та скелетону в Україні просто не існує.
Спортсмени нашої федерації готові взяти лопати в руки та розпочати самостійне будівництво стартової естакади в Києві. Була б тільки відповідна земельна ділянка.
Читайте також: Інтерв'ю Марти Костюк — про нерви на корті, політику та незабутнє побачення
Енвер Аблаєв (головний тренер збірної України з фристайлу)
Українська збірна з лижної акробатики та слоупстайлу чи не єдина серед представників зимових видів спорту, яка змогла виїхати на закордонний збір. У середині серпня фристайлери отримали дозвіл на виїзд у Швейцарію, де планують провести більше місяця. Головний тренер Енвер Аблаєв пояснює, що команда навряд отримає ще один спеціальний досвід, тому краще провести насичені та довгі збори.
— Як змінився план підготовки до сезону?
У нас були заплановані чотири збори на воді. Підготовку ми мали розпочинати у травні в Івано-Франківську із загальної фізичної підготовки (ЗФП), після чого перша поїздка в Білорусь для стрибків на воду. Інші виїзди для відпрацювання стрибків — у Швейцарію та Білорусь.
Станом на зараз ми виїхали на збір на воду у Швейцарію. Так, він буде затяжним, довшим за звичайний, але все одно залишиться єдиним. І через це нам доводиться стискатися у термінах. Як правило, на першому зборі ми відточуємо звичайне сальто, а цього разу одразу перейшли на подвійні. Швидше перейшли на гвинтову групу, два цикли повністю пройшли: подвійні та сальто з усіма гвинтами.
— Наскільки умови в Україні відповідають вимогам збірної України з лижної акробатики?
Будемо говорити відверто: бази для фристайлу в Україні банально нема, її просто не існує. Та підготовка, яку ми проходимо в Івано-Франківську, більше заточена на ЗФП, вправи на витривалість, а ще трохи стрибаємо на батуті. Повноцінно стрибати складні елементи, які згодом переносимо на воду, все одно немає де: у залі Коледжу фізичного виховання в Івано-Франківську гума стара, стеля нижча, ніж має бути. От є висота лонжу - 15 метрів, а в залі коледжу - 9,5 метрів. Тобто потрійне сальто з 4-5 гвинтами там не виконати, хіба слабку програму.
Підготовка, яку ми проходимо в Івано-Франківську, — це максимум 20-30% від усієї необхідної. Більшого в Україні ми, на жаль, отримати не можемо. Тож я зрозумів, що всю програму, яку команда мала відпрацювати в Івано-Франківську за три збори, ми пройшли — далі не було сенсу там сидіти та витрачати гроші.
— Як вам вдалося виїхати на закордонні збори?
Я подзвонив міністру молоді та спорту, пояснив нашу ситуацію, описав проблеми, з якими ми зіштовхуємося. У нас гостра необхідність для виїзду за кордон, у іншому випадку команда повністю провалює підготовку до зимового сезону. Ми отримали величезну підтримку від Міністерства молоді та спорту, зв’язувалися також з Міністерством закордонних справ, послом Швейцарії в Україні.
Швейцарський дипломат в Києві не міг прийняти особисто рішення про допуск нас на територію країни, йому потрібна була команда з парламенту. Тож я дзвонив олімпійському чемпіону Андреасу Шонбахлеру, просив його написати лист у парламент, що він нас запрошує, що ми багато років тренуємося в Швейцарії. Лише допомога з усіх сторін дозволила нам отримати спеціальний дозвіл для команди.
Цей дозвіл поіменний, з конкретними паспортними даними для кожного члена делегації. Усе було вкрай складно, але дозвіл ми таки отримали. Зрештою, виїхало 20 людей - 14 атлетів (11 лижних акробатиків, 3 - представники слоупстайлу), а також тренери, лікарі та масажист.
"Підготовка, яку ми проходимо в Івано-Франківську, — це максимум 20-30% від усієї необхідної. Більшого в Україні ми, на жаль, отримати не можемо", - Енвер Аблаєв
— Як довго плануєте проводити збори в Швейцарії, над чим працюєте?
Ми в’їхали на територію Швейцарії 16 серпня, нам потрібно було це зробити до 18 числа. А виїжджати будемо 25 вересня.
Тренувальний збір уже ропзочався: перші два цикли команда уже пройшла, щоденно тренуємося мінімум шість годин. Спершу планували один збір на два тижні, але прийняли рішення, що будемо продовжувати його ще на два тижні, бо такий дозвіл на в’їзд навряд уже отримаємо. А якщо ми уже дісталися Швейцарії, то краще більше потренуватися. Тим більше, за цей місяць ми лише дійдемо до нашої змагальної програми, а її ще треба вистрибати, попрацювати над помилками.
— Як зміни в підготовці вплинуть на виступи спортсменів взимку?
Це побачимо лише взимку, зараз прогнозувати вкрай складно. Ми максимально намагаємося виконати всю свою програму, без сильного фарсу. Бо якщо будемо форсувати події, то можемо наробити помилок, з яких будемо довго вибиратися. Часу ще достатньо.
Усі наші суперники, які мають бази у себе в країнах, уже місяць тому стрибали на воду потрійне сальто з п’ятьма гвинтами, а ми тільки будемо переходити до таких елементів.
— Чи плануєте в подальшому проводити літні збори в Україні?
Тільки якщо з’явиться база для підготовки. Ми ж не можемо проводити повноцінну підготовку в місці, де нема такої можливості. А коли в Україні з’явиться база, то ми зможемо займатися підготовкою на воді не менше п’яти місяців — починати в травні, закінчувати в середині жовтня. Тоді з підготовки залишиться лише робота на снігу.
