Новини та події Рівного та Рівненської області 29 березня 2024 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.
Показові годівлі і випуск врятованих кажанів: Рівненський зоопарк відкриває новий сезон
У Рівненському зоопарку 31 березня стартує новий сезон. Це перше офіційне відкриття після початку повномасштабного вторгнення. У програмі заходів: показові годівлі, розваги для дітей та випуск врятованих кажанів у природу.
Заступниця директора Рівненського зоопарку Ірина Оліферук розповіла в етері Українське радіо Рівне про те, яких нових тварин можна буде побачити на відкритті.
З її слів, 31 березня відкривають експозиційний сезон, після зимового періоду:
"Зоопарк працює упродовж року. Взимку одна частина тварин зачинена, іншу можна побачити через оглядові вікна в будиночках. В літній період ми всіх випускаємо на вулицю. Підготували паркову зону, проводимо ремонти, відреставрували вольєри після зимового періоду. З потеплінням все більше тварин з'являється на вуличних вигулах. Всіх тварин побачити не можна буде, тому що є дуже теплолюбиві, яких ми переводимо на вулицю в травні".
Програма заходів на відкритті сезону:
- показові годівлі тварин;
- розваги для дітей;
- випуск врятованих кажанів у природу.
"Вирішили внести святкового настрою в такі смутні часи. Програма більш орієнтована на діток. Ми підготували наукове шоу, показові годівлі тварин, у нас будуть аніматори. Будемо розпалювати піч та випікати хліб. Ніякої музики концертної не буде", — зазначила Ірина Оліферук.
За словами заступниці директора, у зоопарку шість років проводять показові годівлі тварин. Головна мета таких заходів — показати, як живуть тварини та чим вони харчуються.
"Такі показові годівлі проводять багато зоопарків. Відвідувачі можуть підійти до вольєра, де є працівник, який розповідає про тварин, що вони їдять. Інший працівник заходить у вольєр і розкладає їжу, і потім випускає туди тварин. Коли проходять годівлі, тварини рухаються, вони активні. Відвідувачами зоопарку годувати тварин суворо заборонено, а тут є можливість поспостерігати як це відбувається. Дуже класно годувати рожевих пеліканів, вони їдять виключно рибу. Ми будемо в цю неділю годувати тигрицю Зіру, нашу улюбленицю. Вона дуже активна, грайлива. Намагаємося охопити різних тварин: копитних, приматів, птахів та хижаків", — додала Ірина Оліферук.
У березні 2024 року в зоопарку з'явилися нові тварини з Чехії — десять лучних собак та двоє самців альпак. Останніх можна побачити на відкритті сезону.
"Лучні собаки поки знаходяться у закритому приміщенні. Ми готуємо для них вольєр. Їх поки не можна буде побачити. Нових альпак, які нещодавно приїхали, можна буде побачити, у них карантин закінчився. Вони вже будуть виходити у вуличний вигул. У квітні ми плануємо поїздку в Миколаївський зоопарк. Маємо привести новий вид хижих птахів — це білоплечий Орлан. Бебі-бум у нас почався ще у січні. Народилися карликові козенята, вони вже на вуличному вигулі. На початку березня в групі гамадрилів також народилося дитинча. У лемурів котячих є малюк. Є малюк кімкажу — це в експозиції "нічний світ". В травні мають птахи вилупитися", — зазначив працівниця зоопарку.
На території зоопарку працює філія Українського центру реабілітації рукокрилих, які займаються порятунком кажанів. У день відкриття сезону планують випустити у природу 30 кажанів чотирьох видів, якими опікувалися у зоопарку.
"В Україні 28 видів кажанів, і всі вони занесені у Червону книгу України. Було таке, що ми виїжджали разом з ДСНС в міську лікарню. Там на підвіконні завелися кажанчики, ми їх звідти виймали. Багато кажанів залітають у приміщення, будинки. Коли кажанчики поступають до нас в центр, ми проводимо огляд: чи нема ніяких ушкоджень, чи цілі кінцівки, чи цілі перетинки, чи немає паразитів. Ми їх зважуємо, визначаємо вид. Підгодовуємо в ручну, якщо вага не велика. Якщо це теплий період і з кажанчиком все добре, ми їм випускаємо. Якщо це відбувається взимку, то ми їх залишаємо до весни", — зазначила Ірина Оліферук.
"Діду, що ти робив, коли була війна?": історія двічі добровольця з Рівного Дениса Цибульського
Доброволець з Рівного Денис Цибульський воював на різних напрямках фронту, зокрема брав участь у деокупації частини Харківської області. Під час евакуації пораненого та полеглого побратимів з поля бою, у бійця почали відмовляти ноги. Нині військовослужбовець працює інструктором у територіальному центрі комплектування Рівного, через травми він не може повернутися на фронт.
Свою історію Денис Цибульський розповів Суспільному.
"Мама має вільні руки": у місті на Рівненщині жінок навчали користуватися слінгами
У Школі відповідального батьківства при Дубенському пологовому будинку на Рівненщині навчали користуватися слінгом. Це виріб з тканини, який використовують для фіксації дитини на тілі дорослого.
На практичному занятті побувала кореспондентка Суспільного.
Тетяна Джигар свою дитину носила у слінгу з трьох тижнів:
"Перші тижні після пологів мамі треба відпочити, налаштувати грудне вигодовування, методом гніздування максимально проводити час із дитиною. А потім вже можна пробувати мотати дитину в слінг. Я починала з трикотажного шарфа, потім перейшла на тканий. Коли дитина підросла, то слінг теж дуже допомагав мені під час подорожей, коли треба швидко рухатися, а дитина в міру свого віку не так швидко пересувається".
Зараз Тетяна Джигар — слінгоконсультантка. Вона розповідає про переваги цих виробів та навчає жінок користуватися ними — як зав'язувати та носити в них дитину.
Зі слів консультантки, трикотажний шарф — це єдиний слінг, який можна використовувати з недоношеними дітьми. Один з найкращих варіантів для початківців — май-слінг, який має спинку для підтримки малюка. А шарф із кільцем підходить для більш досвідчених та дозволяє вкладати дитину в різних позиціях, зокрема зручний під час годування.
У Алли, яка прийшла на лекцію — перша вагітність. Жінка певна, що навички користування слінгом їй знадобляться після народження дитини:
"Сподобалося те, що слінг звільняє руки мамі і вона в той час може зробити багато справ. Моя мама живе в селі, на літо плануємо з малюком до неї. То, думаю, слінг мені там дуже пригодиться".
Наталія розповіла, що має дев'ятирічного сина і про слінги майже нічого не знала, коли він народився. Зараз жінка чекає на донечку і хоче навчитися користуватися цими виробами.
"Оскільки в мене є старший син, то з народженням донечки увагу потрібно буде приділяти двом дітям. Тому слінг точно буде мені в поміч. Найбільше сподобався май-слінг, бо з ним трохи легше розібратися, ніж зі звичайними тканинними варіантами", — поділилася враженнями мама Наталія.
Завідувачка відділення Дубенського пологового будинку і бабуся двох онуків Лариса Кузьминська розповіла, що знає про слінги. Жінка використовувала їх зі своїми онуками.
"Коли народилася перша онучка, ми купили слінг. Дивилися інструкцію в інтернеті, пробували мотати, трохи не виходило. Не було людини, яка би показала і навчила".
Слінги, зі слів завідувачки, в їхній родині брали в подорожі. Лікарка вважає ці вироби корисними для здоров'я мами:
"Після народження дитини, спини болять у всіх. А слінг допомагає перерозподілити навантаження і забезпечити постійний контакт мами з дитиною. Також це зручний застосунок, з яким мама має вільні руки і може чимось паралельно займатися".
Тетяна Джигар наголосила, що вони мають додаткові переваги в умовах війни:
"Слінг може допомогти, коли, наприклад, мамі треба спускатися в сховище. Адже з візочком це складно зробити. А постійно тримати на руках важко. Також коли, наприклад, чоловік служить в ЗСУ і мама постійно сама з дитиною, то слінг може дуже допомогти".
Слінгоконсультантка приїхала з лекцією на запрошення працівників Дубенського пологового будинку. Школу відповідального батьківства у закладі відновили пів року тому. Щосереди тут організовують лекції і практичні заняття на різні теми. Працівники закладу популяризують проєкт у соцмережах, анонсують теми занять, публікують фото та відео.
"Я приємно вражена, що до популяризації слінгів долучаються медичні працівники. Адже для бабусь, які проти слінгоносіння, це може стати додатковим аргументом на користь тканинних помічників", — підсумувала Тетяна Джигар.
Знайти інформацію про Школу відповідального батьківства у Дубні можна в Instagram та Facebook.
Детальніше про слінги можна дізнатися на сторінці Всеукраїнської асоціації слінгоносіння.
Дудка-викрутка, традиційна для Рівненського Полісся, може потрапити під захист ЮНЕСКО
Поліську дудку-викрутку, традиційну для північних районів Рівненщини, пропонують внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Цей музичний інструмент роблять з гілки сосни, викручуючи її середину. Звідси — й назва.
В Міністерстві культури та інформаційної політики України повідомили, що на розгляд Міжурядовому Комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО скерували два подання:
"До Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони подано "Традицію поліської дудки-викрутки на Рівненщині". До Реєстру кращих практик охорони нематеріальної культурної спадщини подано "Практику з охорони "Традиції Щедрого вечора в Україні" засобами формальної та неформальної освіти", яка бере початок з 2014 року".
На фронті загинули четверо військових з Рівненщини
На війні загинули четверо військових з Рівненщини — Павло Вакулко з Немовицької громади, Юрій Журавльов — з Радивилівської, Віталій Скороход — з Дядьковицької та Ярослав Босик — з Каноницької.
Про це повідомили у Facebook тергромад.
Павло Вакулко
Павло Вакулко — житель села Катеринівка Сарненського району. 33-річний солдат загинув на Харківському напрямку.
Про дату і час прощання у громаді повідомлять додатково.
Юрій Журавльов
Юрій Журавльов, 1991 року народження, проживав у селі Лев'ятин Дубенського району, вступив до лав ЗСУ 18 січня. Загинув 32-річний військовий 21 березня під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Похоронний кортеж прибуде у місто Радивилів 29 березня о 14:00. Панахида вдома загиблого військового — о 18:00.
Чин похорону відбудеться 30 березня о 13:00. Поховають Юрія Журавльова на кладовищі села Лев'ятин.
Віталій Скороход
Віталій Скороход — житель села Дядьковичі Рівненського району, 1981 року народження. 42-річний військовий загинув 29 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання, на Харківщині.
Прощання з військовим відбудеться 30 березня:
- 9:20 – виїзд з бюро судово-медичної експертизи міста Рівне;
- 9:40-9:50 – кортеж буде рухатися через села Ясининичі та Верхівськ;
- 10:00-10:30 – прощання біля будинку загиблого;
- 11:00 – відспівування у храмі Святої Параскеви села Дядьковичі.
Поховають Віталія Скорохода на місцевому кладовищі.
Ярослав Босик
Ярослав Босик, 1990 року народження, проживав у селі Озеро Вараського району. Чоловік загинув 23 березня під час виконання бойового завдання, в результаті ворожого обстрілу.
Попрощалися із військовим 29 березня.
