Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни процедури відбору суддів Конституційного суду, потрібний для виконання умов Єврокомісії на шляху України до членства в ЄС.
Про те, як реформа системи відбору суддів КСУ вплине на європерспективи України та наскільки реалістичні перемовини про вступ України до Євросоюзу вже у 2023 році, в етері Суспільне. Спротив розповів доцент кафедри національної безпеки та політології Острозької академії на Рівненщині, кандидат наук із державного управління Віталій Лебедюк.
— Як позначиться підписання цього закону на європерспективах України?
— Реформа системи відбору суддів Конституційного суду є одним із семи критеріїв Єврокомісії, виконання якого є необхідним для подальшого зближення України з ЄС. Це питання було і є найбільшим каменем спотикання між Венеціанською комісією та Верховною Радою України. Оскільки Конституційний суд завжди був ласим шматком і за увесь період незалежності України влада постійно хотіла на нього впливати.
За кілька днів до підписання закону за цим критерієм у нас було два бали з десяти, тобто можемо розуміти, наскільки напружена була ситуація. А тепер цей процес повинен зрушити з місця. Я думаю, що це буде найбільш ключовим проривом. До прикладу, щодо антиолігархічної реформи навіть сама Венеціанська комісія пропонувала Україні поставити усе на паузу, аби владнати усе після війни. А щодо конституційної реформи все ж було багато дискусій.
— Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що до жовтня Україна не виконає на 100% усі сім критеріїв Єврокомісії, однак переговори про вступ все одно розпочнуться. На вашу думку, наскільки зараз реалістичний такий прогноз, що перемовини про вступ України до ЄС розпочнуться вже у 2023 році?
— Виконання Україною цих семи критеріїв — є політичним кроком. І незалежно від того, наскільки ми встигнемо їх виконати у повному обсязі, усім потрібно усвідомлювати, що швидко це не вийде зробити. Це політика, це тривалий процес. Переговори і надалі будуть відбуватися, буде і дискусія про наступні кроки. Європейські партнери говорять про те, що після цього домашнього завдання, ймовірно, можуть бути інші, додаткові. Тому маємо розуміти, що процес приєднання до Європейського Союзу — це дуже складна технічна річ.
— Ви бачите інтерес з боку ЄС до України, бажання, аби Україна, якщо не через рік, то через три-п'ять років зрештою стала повноцінним членом Євросоюзу?
— Я думаю, що це беззворотний процес. Ми будемо членами Європейського Союзу, тут лише питання тривалості війни і геополітичних баталій. Всі розуміють, що Росія — це вже минуле. Так само Україна не може завжди бути отією буферною зоною між західною демократією та іншими авторитарними деспотичними режимами. Тому ми маємо і будемо у європейській спільноті, але це питання часу. Для українців це також питання виживання. Варто усвідомлювати, що це нам потрібно, що все залежить не лише від влади, а й від простих громадян. Маємо виконувати ці критерії на усіх рівнях.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
