У Європі після закінчення повномасштабної війни можуть залишитись від 4,2 до 5,1 мільйона українців. Цьому можуть сприяти уряди європейських країн, які мають дефіцит трудових ресурсів, вважає президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. В етері Суспільне. Спротив він пояснив, чому ЄС зацікавлений у напливі українських вимушених мігрантів, а також спрогнозував відтік чоловіків після скасування заборони на виїзд.
Паралель між кризами біженців після Другої світової і сучасної війни
Я думаю, таку паралель можна провести, але це зовсім різні кризи. Проаналізуймо тих людей, які мігрували до Європейського Союзу у 2014-2015 роках. То були дійсно біженці — з Сирії, Північної Африки, то були люди, як правило, малоосвічені, немотивовані інтегруватися в європейській простір і достатньо погано матеріально забезпечені. А тепер подивіться на наших біженців — українців — це люди з вищою освітою, досить високий відсоток, це люди мотивовані до праці, інтеграції, вони ментально схожі з європейцями, вони молоді, амбітні і не найбідніші, десь середній клас. Тому, дивлячись очима ЄС, вони отримують великий, мотивований і високоосвічений трудовий потенціал у той час, як Україна його втрачає.
Рееміграція населення
При всій повазі й вдячності Європейському Союзу за те, що вони роблять для України, але вони зацікавлені у наших людях. До прикладу, німці кажуть, що до 2035 року у них буде дефіцит робітничих професій — до семи мільйонів, тому зрозуміло, чому вони не проти, аби українці залишались. По-друге, подивіться на рівень мінімальних зарплат у Польщі, Німеччині і в Україні. Тут є проблема і це виклик для нашої держави. Ми повинні проаналізувати причини, чому люди думають повертатися чи не повертатися. Окрім того, розв'язати безпекові питання — куди повертатися, що буде із житлом, що буде із розмінуванням, а що буде із заробітними платами.
Звісно, треба розуміти і нас, це все буде після перемоги, зараз головні інші задачі, але потрібно вже будувати систему мотивації й заохочення повернення людей. У нас є багато категорій населення, які було б доцільно і можливо залучити на ринок праці: це і люди з інвалідністю, це і молоді матері, яких треба максимально швидко інтегрувати в ринок праці. Треба думати про питання внутрішньої трудової міграції, про тих людей, які будуть відбудовувати схід, південь України, попіклуватись про доплати їм за те, що вони працюватимуть у непридатних умовах.
Масовий відтік чоловіків до ЄС
Такий ризик є. У країнах Європи знаходяться близько 3,5 мільйона українських жінок, які виїхали з дітьми. Якщо половина з них не повернеться, то за кордоном можуть возз'єднатись майже 1,5 мільйона сімей — стільки ж чоловіків можуть виїхати з України після скасування заборони на виїзд.
Я думаю, що ці цифри неточні, все буде залежати, як довго триватиме війна. І, звісно ж, які будуть безпекові фактори: чи будемо ми членами НАТО, які є перспективи, бо безпека надважлива, чи будемо ми членами Європейського Союзу, адже це теж велика мотивація для повернення. Головне не забувати, що європейські країни не зацікавлені у поверненні наших людей. Вони будуть зацікавлені, щоб повернулись люди похилого віку, пенсіонери, а от молоді амбітні сім'ї — ні. Це конкуренція за ресурси, продовольство, трудовий потенціал.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
