Рецепти традиційних страв проєкту Суспільне Рівне “Кулінарний спадок” упродовж 2025 року зібрали десятки тисяч переглядів. У підбірці — деруни з пшоном, грибна юшка, грубі мамині коржі, хліб із жолудів за рецептом вояків УПА та великодні мазурки. У цьому матеріалі ми розповімо, які відеорецепти стали найпопулярнішими серед глядачів.
Деруни з пшоном — 38 028 переглядів
На першому місці серед лідерів за кількістю переглядів — рецепт дерунів з пшоном. У селі Сатиїв на Рівненщині їх роблять за особливим рецептом – із пшоняною начинкою, традицію якого передають із покоління в покоління.
З картоплі можна приготувати безліч страв, і серед того розмаїття будуть деруни, або ж тертюхи, терчаники, кремзлики чи картопляники, як їх ще називають у народі. Щоб підсилити смак дерунів, господині готують їх з різноманітними начинками: м’ясною, сирною чи грибною.
У селі Сатиїв Варковицької громади Дубенського району деруни смажать із пшоном. Рецепт цієї страви передають із покоління в покоління.
"Деруни з пшоном — давня страва. Я її перейняла від мами, — поділилася жителька Сатиєва Катерина Базаріна. — Вона готувала цю страву, зазвичай, у піст. Для начинки використовувала пшоно. Щоб воно не гірчило і трималось у дерунах, його треба промити у декількох водах, відварити і поставити тушкуватись у духовку".
Господиня додала, що деруни з пшоном — проста у приготуванні страва, а ще ситна і смачна. Такі деруни готує часто для своєї родини, і вже не як пісну страву.
Які ж інгредієнти необхідні для приготування дерунів по-сатиївськи, що потрібно зробити, щоб картопля не потемніла, а пшоно трималося у дерунах — про все це дивіться у випуску проєкту "Кулінарний спадок".
Грибна юшка з печериць — 11 210 перегляди
Наступний у рейтингу рецептів проєкту Суспільне Рівне — грибна юшка, її можна приготувати зі свіжих, сушених, солених чи навіть маринованих грибів. Жителька села Сатиїв Варковицької громади Дубенського району Світлана Клочок для грибної юшки використовує печериці.
"Грибна юшка з печериць легка у приготуванні, не потребує великих зусиль і витрат часу. Головне — ситна та смачна, та й печериці доступні упродовж року", — поділилася пані Світлана.
Цю страву господиня готує для своєї родини і в будні, і на свята. А ще вона є неодмінною на день села.
"Кожного року в нашій громаді в кожному селі — день села. В одному селі готували куліш, в іншому — уху. Ми не знали, що маємо приготувати. Мого чоловіка тітка завжди готує цю юшку на всі свята. І вона каже: «А давайте зробимо грибну юшку!» І так вона у нас прижилась. На всі концерти, які робимо, благодійні, завжди готуємо юшку. Як-то кажуть, іде «на ура»", — розповіла пані Світлана.
Які особливості приготування грибної юшки — про все це дивіться у випуску проєкту "Кулінарний спадок".
Грубі мамині коржі — 10 576 переглядів
Третє місце за кількістю переглядів займає рецепт грубих маминих коржів. Жителька села Рисв’янка Білокриницької громади Галина Павлюк поділилася рецептом смаколика у випуску проєкту "Кулінарний спадок".
"Я також готую ці коржі із задоволенням. Всі їх люблять. І до мене в гості їдуть діти з онуками та правнуками на мамині коржі", — поділилася Галина Павлюк. — Ці ж коржі неодноразово пекли з односельчанками і відправляли нашим воїнам на фронт. Адже ця випічка довго не черствіє, окрім того, що смачна. Воїни нам дякували і були задоволені нашими коржами".
Тісто для коржів, як для пирогів та хліба, господиня замішує у ночвах, які дістались у спадок. І традиційно випікає коржі у печі, як це робила мама.
"Мама наша завжди готувала всі обіди, сніданки у печі. І по цей день я намагаюсь готувати страви у печі. Особливо на великі свята. Все, що приготовлене у печі — найсмачніше, особливо, мамині коржі", — розповіла пані Галина.
А ще господині громади зазначили, що грубі мамині коржі з маком є кулінарною родзинкою Білокриницької громади.
Тож, як їх приготувати та які продукти необхідні — про все це у випуску проєкту "Кулінарний спадок".
Хліб із жолудів за рецептом вояків УПА — 5 817 переглядів
На четвертій сходинці підбірки за кількістю переглядів проєкту "Кулінарного спадку" — хліб із жолудів, який готували вояки УПА. Творча група дізнавалася особливості цієї страви у працівників Здолбунівського краєзнавчого музею імені Олега Тищенка.
"Про те, як мають харчуватися повстанці, думали завжди. Повстанці старалися дістати будь-які злаки: чи то зерно пшениці чи ячменю, щоб зварити собі каші або ж спекти хліб. Але не завжди виходило дістати те, що потрібно. І є свідчення про те, що готували хліб з жолудів", — розповів молодший науковий співробітник Здолбунівського краєзнавчого музею імені Олега Тищенка Тимофій Мохначук.
Для початку зібрані жолуді потрібно очистити від шкаралупи, розділити та замочити у воді на сім днів.
"Воду необхідно періодично міняти, щоб вийшла гіркота. Після того, як жолуді вимокнуть, зливаємо воду і висушуємо їх, зазвичай це робили на горищі, — розповів кухар Віталій Лялькін. — Коли вони добре просохнуть, мелемо їх на жорнах. З отриманого борошна і замішуємо тісто, додаючи дріжджову закваску, сіль, цукор і теплу воду".
За словами пана Віталія, тісто потрібно вимішувати доти, поки не з’явиться клейковина. Тоді вже формуємо саму хлібину, накриваємо рушником і ставимо у тепле місце на 30-40 хвилин. Коли тісто підійде, відправляємо хліб до печі.
І допоки на черені печеться жолудевий хліб, тим часом можна приготувати ще й намазку зі смальцю, з якою й смакуватиме жолудевий хліб.
"Ми дещо осучаснили її, додавши для гостроти смаку перець чилі, — зазначив кухар. — Поки топиться смалець, подрібнюємо часник, петрушку і невеликий шматок перцю. Вкидаємо ці інгредієнти у ступку. Додаємо ще чорної солі — це звичайна сіль, яку змішують з попелом з капусти, що запікається на відкритому вогні. І заливаємо все це розтопленим смальцем. Він обов’язково має бути гарячим, тоді жир вбере смак усіх інгредієнтів. Ступку ставимо у прохолодне місце, щоб жир захолонув. І коли спечеться хліб, тоді й будемо використовувати намазку".
Більше про це — у випуску проєкту "Кулінарний спадок".
Великодні мазурки — 4 976 переглядів
Закриває п'ятірку відеоматеріалів рецепт великодніх мазурків. Традицію їх випікання у Бабинській громаді внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини Рівненщини. Оксана Пуйда та Марія Макарчук, мама з донькою, поділилися родинним рецептом мазурок, який передається із покоління в покоління.
"Мазурки ми завжди випікаємо на Великдень. Це свято не можна уявити без мазурок. Ми їх освячуємо у храмі, даруємо похресникам, — розповіла Марія Макарчук. — Також ці булочки робимо різних форм, адже кожна має свій символічний знак. Люблю, коли разом з мамою пораємось на кухні і готуємо саме дріжджову випічку. З дитинства подобається мені ця традиція випікання мазурок. Особливо, коли горить піч. Це справжня атмосфера Великодня. Відчувається, що наближається свято".
Борошно, дріжджі, яйця, масло, сметана, родзинки — набір для випікання мазурок. І ще — молоко, яке за словами пані Марії, потрібно випарити на повільному вогні з одного літра до півлітра.
Особливістю цієї випічки є й те, що господині не дають у тісто сіль. Це теж одна із традицій у випіканні мазурок в цій родині.
"Сіль балансує смаки в тісті. Але так ведеться з покоління в покоління в родині, що саме у великодню випічку сіль ми не додаємо, — пояснила Оксана Пуйда. — Можемо додати в пироги, у коровай, але не у мазурки та паски".
Які ще є особливості у приготуванні мазурок за старовинним рецептом, які ще інгредієнти варто додати та у якій послідовності, скільки часу випікати мазурки у печі — про все це дивіться у випуску "Кулінарного спадку".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
