11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчаток в науці. Оксана Савенко — морська біологиня з Одеси, яка досліджує китів, тюленів та пінгвінів. Вона — перша та єдина жінка, яка наразі вдруге бере участь у цілорічній експедиції на станції “Академік Вернадський". У ток-шоу "РадіоДень" на "Українському радіо Одеса" науковиця розповіла про свій шлях до мрії, про особливості роботи на антарктичній станції та про гендерні стереотипи.
Чому вирішили пов’язати своє життя з наукою? Що спонукало поїхати в Антарктиду обидва рази?
Так сталося, що я з дитинства захоплювалася історіями про полярні подорожі, наукові дослідження. І мрія про участь у полярних регіонах нашої планети сформувалася у мене дуже рано. І коли я вперше почула, що в України з’явилася антарктична станція, одразу вирішила, що намагатимуся на ній працювати. Але шлях до цієї мрії був тривалим.
До Академіка Вернадського багато працювала на півночі океану, була в експедиціях Ну власне, цей попередній досвід і був підготовкою, адже у попередніх експедиціях умови роботи подекуди були значно складнішими, ніж на нашій антарктичній станції. Усі ці навички й знання знадобилися у моїй роботі тут.
Що потрібно знати та вміти науковцю, щоб потрапити на станцію? Які навички будуть перевагою? Якою фізичної підготовки потребує перебування на станції?
Насправді щоб потрапити на станцію кожному кандидату передусім треба взяти участь у конкурсі, умови якого щороку оприлюднює Національний Антарктичний науковий центр, на своєму сайті та сторінках в соцмережах. Подати документи на конкурс можуть усі охочі, якщо кваліфікація відповідає умовам конкурсу. Зазвичай відбирають науковців за геофізичним, метеорологічним та також біологічним напрямками досліджень. Також відбирають команду з життєзабезпечення станції до якої входять кухар, лікар, системний механік, дизеліст, електрик та системний адміністратор. Якоїсь спеціальної фізичної підготовки перебування на станції не потребує, але кожному кандидату треба пройти обов’язкову медичну комісію.
Бажано не мати якихось хронічних хвороб. Досвід участі в інших експедиціях та походах, навички керування моторними човнами будуть корисними на станції. Але вони не є визначальними, бо вирішальними все ж таки є результати фахової співбесіди. Але треба бути готовим до того, що на станції доведеться виконувати завдання не лише зі своїх напрямків досліджень. Зокрема, зоолог може виконувати також ботанічні дослідження або навпаки.
У чому полягає ваша робота на станції? Що входить в індивідуальну програму та як ці дослідження можуть вплинути на взаємодію людини з довкіллям?
Я морський біолог, і моєю місією на станції є організація виконання досліджень морських ссавців: китів і тюленів. Але я беру участь і в інших дослідженнях, зокрема, у вивченні пінгвінів. Комплексні, спеціалізовані вивчення китів на станції раніше не виконували, і виявилося, що цей мій попередній досвід роботи з цією групою ссавців виявився корисним. В тісній співпраці з науковцями США та інших країн ми вивчаємо динаміку популяції морських ссавців в умовах стрімких кліматичних змін. Адже темпи зміни клімату в районі антарктичного півострова, де знаходиться наша станція, є одним із найшвидших на планеті.
Наразі найважливішим нашим внеском у міжнародну співпрацю є результати досліджень в зимовий період. Бо в районі Антарктики лише на нашій станції виконуються цілорічні дослідження цієї групи тварин. Ми намагаємося зрозуміти, як популяція китів пристосовується до трансформації морських екосистем та наскільки, який відбувався у минулому столітті. І в якому одну з ключових ролей зіграли радянські китобої. Це наш моральний обов’язок сприяти відновленню цих тварин, які відіграють надзвичайно важливу роль в морських екосистемах та на сьогодні стикаються з новими викликами.
Плюси та мінуси такої тривалої та далекої подорожі?
Серед плюсів безпосередньо є можливість зосередитись на роботі в досягненні певного наукового результату. Бо тут суттєво менше речей відволікають від робочого процесу. Також це можливість познайомитись з цим неймовірним віддаленим світом і жити у величезному заповіднику. Ми можемо навчитися багатьом новим речам, познайомитись з цікавими людьми та подивитись на своє життя з іншої перспективи. Але серед мінусів є тривале розставання з близькими людьми, відчуття обмеженої можливості впливу на події, що відбуваються вдома. Особливо, коли хтось з близьких потребує нашої допомоги.
Які умови комфортного життя на станції забезпечені для науковців?
Як на мене, на станції створено всі умови для комфортного життя та роботи науковців і команди забезпечення. У нас тепло, затишно, ми забезпечені якісними харчовими продуктами, які для нас готує професійний кухар. Ми маємо необхідне наукове обладнання, дуже чудове екіпірування. Віднедавна на станції є навіть безлімітний інтернет. Наша станція доволі старенька, але триває її модернізація і слід очікувати, що умови для життя та роботи стануть ще більш комфортними.
Що найбільше вражає на станції в Антарктиді?
Тут все виявилося саме таким, як я собі й уявляла, тому я б не сказала, що чимось окремо вражена. Але все тут сприймається в комплексі, і навколишня природа, і станція, люди, наші дослідження, все викликає трепет та захоплення, є відчуття, що ми тут вдома.
Від тоді як керівником Національного Антарктичного наукового центру став Євген Дикий, жінки вперше за 20 років знову поїхали в Антарктиду на зимівлю. На вашу думку, чим була зумовлена така гендерна нерівність ?
Саме так, в другій Українській Антарктичній експедиції брали участь чотири жінки, але до 24 експедиції жінки в склад цілорічної експедиції не потрапляли. І лише в поодиноких випадках брали участь в коротких сезонних експедиціях. Я чула різні версії щодо причин такої гендерної нерівності, і деякі з них мені навіть ніяково повторити. Зокрема, деякі колеги чоловіки вважали, що жінки не пристосовані для такої роботи фізично; не зможуть на рівних працювати з чоловіками та не бути тягарем; що жінки важче переносять не сприятливі умови, зокрема низькі температури; що своєю присутністю жінки можуть зіпсувати атмосферу зимівлі та стосунки між чоловіками, а також можуть поламати техніку та завагітніти.
Наступна 27 українська антарктична експедиція буде четвертою поспіль зимівлею, в якій братимуть участь жінки. До складу команди увійшло три науковиці. Також жінки стали невіддільною частиною сезонних експедицій. Все це позитивно позначилось, звісно, і на наукових результатах Антарктичних досліджень наших.
Чим небезпечні міфи та стереотипи, які у 2022 році досі існують що до жінок в науці? Та як змінити ситуацію гендерної нерівності у вашій сфері науки?
Через подібні стереотипи та гендерну нерівність чимало талановитих жінок можуть не реалізувати свій потенціал у науці. А це, зрештою, вплине і на загальний результат української науки. Тому надзвичайно важливо сприяти ефективному залученню наукового процесу кожного фахівця не залежно від гендерних та інших ознак.
Читайте також
- Криголам "Ноосфера" вирушив у свій перший рейс з Одеси
- Блокада українських портів кораблями РФ. Експерти про причини та наслідки для Одещини
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
