На початку квітня після річної роботи в Антарктиді додому повернулася 30-та Українська антарктична експедиція. Серед учасників — наймолодша в команді, біологиня з Одеси Єлизавета Сафонова. Вона розповіла Суспільному про роботу на станції, досвід життя в полярному регіоні та подальші професійні плани.
Наукова робота українських полярників в Антарктиді
Шлях 30-ї Української антарктичної експедиції розпочався з Києва 8 березня 2025 року. Єлизавета Сафонова протягом року працювала на станції "Академік Вернадський" біологинею.
Дівчина розповіла, що її робота була присвячена вивченню життя Антарктики — як у морі, так і на суходолі.
"Ми досліджували мікроорганізми, рослини та наземних безхребетних, а також те, як вони поширюються, як змінюються і пристосовуються до умов Антарктики", — зазначила вона.
Учасники експедиції також вивчали, як змінюються екосистеми під впливом кліматичних факторів, додала дівчина. Зокрема, аналізували стан наземних угруповань і мохових екосистем у районі Аргентинських островів та вплив зовнішніх умов на них.
За словами біологині, окремо науковці досліджували прісноводних і ґрунтових безхребетних, а також планктонСукупність дрібних організмів, що живуть у товщі води у завислому стані та не можуть активно протистояти перенесенню течією. — залежно від середовища, в якому вони живуть.
"Ми відбирали зразки в різних природних умовах. Частину з них консервували, зберігали у спеціальних умовах і потім доправляли до України для подальшого аналізу в наукових установах, які співпрацюють із Національним антарктичним науковим центром", — пояснила Єлизавета.
Результати та значення досліджень
Як розповіла Єлизавета Сафонова, біологи в Антарктиці збирають велику кількість зразків, які після повернення в Україну аналізують у різних наукових установах. Тому отримання остаточних результатів досліджень, за словами дівчини, потребує часу, особливо якщо йдеться про довготривалий моніторинг.
"Цього року спільними зусиллями біологів-зимівників і учасників сезонної експедиції було зібрано та доставлено до Національного антарктичного наукового центру понад 3 тисячі зразків", — підкреслила вона.
Біологиня поділилася, що особливо помітними в полярних регіонах є наслідки кліматичних змін. Вони впливають як на живі організми, так і на фізико-хімічні характеристики довкілля.
"Аналіз метеорологічних данихПроцес збору, обробки, систематизації та інтерпретації інформації про стан атмосфери для розуміння поточних погодних умов, прогнозування майбутніх змін або виявлення кліматичних тенденцій. показує, що середньорічна температура в районі станції за останні 80 років зросла майже на 4°C. У відповідь на це змінюються і наземні екосистеми: спостерігається поступове збільшення площі рослинного покриву, зокрема мохів і лишайників", — додала Єлизавета Сафонова.
Враження від життя та роботи в Антарктиді
Єлизавета назвала досвід роботи в Антарктиді незабутнім. За її словами, льодові простори, чисте повітря та унікальні краєвиди справляють враження, водночас Антарктика є суворим середовищем, яке щодня випробовує людей на витривалість.
"Робота вимагає щоденної важкої фізичної й інтелектуальної праці, постійні виїзди в різні локації: від високих скель, до морських глибин. Це непросто, але точно не нудно", — підсумувала дівчина.
Найбільше, за її словами, запам’яталися перші враження від континенту: момент, коли з борту судна вона побачила айсберги, а також зустрічі з пінгвінами та морськими ссавцями.
"Відчуття, ніби стоїш на краю світу, де поєднуються суворість і неймовірна краса природи. Усі ці моменти назавжди залишилися в пам’яті як щось унікальне і водночас дуже особисте", — каже біологиня.
Як проходили будні на станції "Академік Вернадський"
Робота біологів на станції значною мірою залежала від погодних умов, каже Єлизавета. За її словами, дослідження не обмежувалися лабораторією і могли тривати на значній відстані від станції — наскільки дозволяв радіозв’язок.
"Вихідних у звичайному розумінні немає, робота і різні види чергувань по станції тривають цілодобово щодня, навіть в твій день народження. Водночас ми відзначали всі свята згідно українських традицій. А завдяки гарному інтернет-зв’язку навіть виходило святкувати зі своєю родиною", — згадує дівчина.
Повернення з Антарктиди та враження після експедиції
Біологиня каже, що повернення з Антарктики виявилося легшим, ніж вона очікувала. За її словами, після року роботи на станції було відчуття, ніби нікуди не їхала, але найбільше хотілося побачити рідних і друзів наживо, а не через екран:
"Замість суму і ностальгії, я переповнена позитивними емоціями та вмотивована на подальшу роботу і дослідження"
Дівчина каже, що найбільше під час експедиції вона сумувала за своїм котом. Єлизавета пояснила, що відповідно до Мадридського протоколу 1991 року, який регулює охорону довкілля Антарктиди, на континент заборонено завозити нехарактерні для регіону види рослин і тварин.
"Першим ділом, повернувшись додому, я знайшла свого кота, якому прийшлося "віддуватися" за рік моєї відсутності. Не впевнена, що йому це сподобалося, але вже як є", — каже Єлизавета.
Водночас, за її словами, після повернення вона сумувала за станцією, її атмосферою та щоденною роботою. Участь у такій експедиції, зазначила біологиня, дає змогу долучитися до досліджень клімату, біології та екології полярного регіону.
"Відчуття, що ти є частиною великої справи, яка допомагає зрозуміти майбутнє нашої планети, переплітається з захопленням від краси й унікальності цього світу. І ця перша зустріч з Антарктидою назавжди залишає слід у серці", — прокоментувала Єлизавета.
Подальші плани після експедиції
Після експедиції науковці працюватимуть із зібраними зразками, розповіла Єлизавета Сафонова. За її словами, цього року вдалося привезти велику кількість біологічного матеріалу з різних екосистем, тож попереду — етап його опрацювання.
"Роботи буде багато. В планах продовжити вчитися, підвищувати свою компетентність, оволодівати новими методами досліджень", — підсумувала вона.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
