Південь Одещини поступово втрачає вологу — цей процес уже фіксують науковці. Серед причин: зміни клімату, деградація ґрунтів, розорювання земель і знищення лісосмуг. Фахівці попереджають, що за відсутності системних рішень ризики опустелювання в регіоні зростатимуть. Це питання обговорювали в межах проєкту "Стоп пустеля" на Українському радіо. Одеса.
Опустелювання: клімат і людина
Опустелювання, за словами фахівців, є не одним процесом, а поєднанням природних змін і впливу людини. Клімат поступово стає сухішим, і вплинути на це локально неможливо, однак швидкість змін значною мірою залежить від того, як використовують землі.
Читати ще
Чи загрожує півдню Одещини опустелюванняЯк пояснив географ Дмитро Жданов, процес має дві складові — природну та антропогеннуАнтропогенне (від грецьких слів anthropos — людина та genesis — походження) означає "породжене людиною" або "виникле в результаті діяльності людини"..
"Процес опустелювання має дві складові: природну — зміни клімату, і антропогенний вплив. І якщо клімат ми змінити не можемо, то вплив людини — можемо зменшити", — розповів Дмитро Жданов.
Як приклад науковець навів Олешківські піски, які, за його словами, сформувалися не природним шляхом у сучасному вигляді. У XIX столітті там вирубали ліси та використовували територію як пасовище, через що ґрунти втратили захист і почали руйнуватися під дією вітру. Згодом для стабілізації території довелося створювати штучні лісові насадження, однак це вже було реагуванням на наслідки.
Кліматологиня Світлана Краковська зазначила, що подібні рішення зазвичай є вимушеними і застосовуються тоді, коли екосистема вже зазнала значних змін.
"Це найбільший у світі штучний ліс для стримування пустелі. На жаль, зараз ця територія окупована і сильно постраждала від пожеж, але як приклад адаптації він може слугувати", — зазначила Світлана Краковська.
Вона також наголосила, що лісосмуги є лише частиною рішення. Паралельно, за її словами, необхідно змінювати підходи до землеробства: зменшувати глибоку оранку, впроваджувати мульчування та контролювати навантаження на пасовища.
Як рослинність захищала Одесу
Рослинність, за словами фахівців, не раз відігравала захисну роль для Одеси та її околиць. На початку XIX століття місто регулярно потерпало від піщаних буревіїв, які приходили з боку Пересипу. Як пояснює географ Дмитро Жданов, тоді ця територія була відкритим піщаним масивом без рослинного покриву, і вітер переносив пісок безпосередньо в місто.
"У 1820-х роках почали висаджувати рослинність на Пересипу. Там був піщаний масив, і під час вітрів усе летіло на Одесу. Зараз там є трав’яний покрив і кущі, і цього вже достатньо, щоб стримувати ерозію", — зазначив Дмитро Жданов.
Водночас, за словами географа, навіть сформовані екосистеми залишаються вразливими до людського впливу. Зокрема, на Куяльницькому лимані фіксують руйнування трав’яного покриву через рух мототехніки, що запускає процеси ерозії та може призводити до втрати природних комплексів.
"Після того як трав’яний покрив зруйнований, починається ерозія ґрунтів, і унікальні рослинні комплекси зникають", — пояснив Дмитро Жданов.
Де лісосмуги працюють найкраще
Найбільш ефективні лісосмуги у сільському господарстві, прокоментували фахівці. Після розорюванняРозорювання землі — це процес перетворення природних угідь (пасовищ, сіножатей, луків, степів) або залісених ділянок на ріллю шляхом оранки для подальшого вирощування сільськогосподарських культур. земля залишається відкритою і особливо вразливою до вітрової ерозіїВітрова ерозія (дефляція) — це процес руйнування, видування та перенесення вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту або частинок гірських порід. Вона виникає під дією сильних вітрів на безструктурних, сухих або незахищених рослинністю землях., зокрема в період, коли рослинність ще не сформувалася. Саме тоді, як зазначають науковці, відбуваються найбільші втрати родючого шару ґрунту.
"Поки на полі немає рослин, воно дуже піддається вітровій ерозії. Лісосмуги стримують вітер і захищають ґрунт", — розповів Дмитро Жданов.
Окремо, за словами гідрологині Наталі Лободи, важливу роль відіграють насадження вздовж річок. Вони сприяють накопиченню вологи та підтримують стабільний стік води, що є критичним для регіонів із дефіцитом опадів.
"Ліси накопичують воду і поступово її віддають. Чим більше підземного живлення річки, тим стабільніший її стік і менша залежність від погодних умов", — розповіла Наталя Лобода.
Читати ще
На Одещині висадили три гектари лісуЗа її словами, для прибережних територій Дністра і Дунаю ефективними є, зокрема, верби, які добре адаптовані до таких умов і допомагають укріплювати береги.
Які рослини обирати
Добір рослин для лісосмуг, за словами фахівців, має бути зваженим і науково обґрунтованим. Біолог Володимир Немерцалов наголосив, що йдеться не лише про висадку дерев, а про формування стійких екосистем, які здатні існувати без постійного втручання людини.
"Рослини мають бути витривалими, але не агресивними, щоб не витісняти місцеву флору", — зазначив Володимир Немерцалов.
За його словами, для умов Одещини підходять різні види в’язів, ясенів і кленів, а також кущі — шипшина, терен і бузина. Водночас білу акацію науковець називає проблемною, оскільки цей вид є інвазійнимІнвазійні (або інвазивні) види — це рослини, тварини, гриби або мікроорганізми, які потрапили за межі свого природного ареалу (нової екосистеми) і почали агресивно поширюватися, завдаючи шкоди місцевим видам, екосистемам, сільському господарству чи здоров'ю людей. і може витісняти природні рослинні угруповання.
Ефективні лісосмуги, як пояснює Немерцалов, мають бути багатоярусними — складатися з дерев, кущів і трав’яного покриву. Така структура краще затримує вітер, пил і вологу та підвищує стійкість насаджень.
Не лише висадити, а й зберегти
Фахівці наголошують: ефективність лісосмуг залежить не тільки від їх створення, а й від подальшого догляду та захисту. Серед основних загроз — пожежі, незаконні вирубки та порушення природоохоронних правил. Окремою проблемою, за їхніми словами, залишається недостатній контроль за дотриманням чинного законодавства.
За словами географа Дмитра Жданова, наявність нормативної бази не гарантує її виконання.
"Закони є, але вони не працюють. Потрібно суттєво посилювати відповідальність, інакше ситуація не зміниться", — зазначив Дмитро Жданов.
Науковці сходяться на думці, що повністю зупинити процес опустелювання неможливо, однак його можна сповільнити. Лісосмуги, за їхніми оцінками, допомагають утримувати вологу, захищають ґрунти та формують мікроклімат, який є важливим для сільського господарства і збереження біорізноманіття.
Як підсумовує біолог Володимир Немерцалов, ключовим є системний підхід.
"Мало просто висадити дерева. Потрібно створити систему, яка буде стабільною, самопідтримуваною і працюватиме довго", — підсумував Володимир Немерцалов.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
