Південь Одещини поступово наближається до кліматичних умов, характерних для більш посушливих регіонів. За оцінками науковців, уже в найближчі десятиліття частина територій може зіткнутися з ознаками опустелювання — суховіями, деградацією ґрунтів і дефіцитом прісної води. Про причини цих змін і можливі шляхи протидії розповіди експерти Суспільному.
Клімат зміщується: спека і брак опадів
Однією з ключових ознак змін клімату на півдні Одещини стають не лише високі температури, а й тривалі періоди без опадів. Улітку 2025 року ґрунт у деяких районах висихав майже на метрову глибину, що призводило до втрати врожаїв.
"У липні середньодобові температури перевищували кліматичну норму на 5-7°, а в окремі періоди — і більше. Посуха тривала і в серпні, що призвело до засихання та загибелі частини посівів", — пояснила синоптикиня Гідрометцентру Олена Тарнавська.
Читати ще
Чи загрожує півдню Одещини опустелюванняЗа її словами, навіть якщо температурні показники не завжди досягали абсолютних рекордів, саме поєднання спеки та відсутності дощів створює критичні умови для сільського господарства.
Україна "зміщується" на південь
Кліматичні зміни мають і довгостроковий характер. За понад століття спостережень середня температура в Україні зросла приблизно на три градуси.
"Фактично Україна змістилася приблизно на 500 кілометрів південніше у кліматичному сенсі", — зазначив доктор географічних наук Віктор Вишневський.
Це означає, що кліматичні умови, які раніше були характерні для південних регіонів, поступово стають типовими для центральних і навіть північних територій.
Чому виникає опустелювання
Окрім глобального потепління, на процес опустелювання впливають і локальні чинники. Серед них — деградація ґрунтів, вітрова ерозія, знищення лісосмуг та обміління водойм.
"Коли кількість опадів не компенсує випаровування, формується посушливість клімату, яка згодом може перейти в опустелювання", — пояснила кліматологиня Світлана Краковська.
Вона також додала, що ситуацію ускладнюють наслідки війни, зокрема пожежі та руйнування екосистем, а також нераціональне використання водних ресурсів і виснаження підземних вод.
Тропічні ночі як нова норма
Ще одним сигналом кліматичних змін є зростання кількості так званих тропічних ночей — коли температура повітря не опускається нижче 20°C.
"Такі ночі негативно впливають і на людей, і на рослини, адже організм не має можливості повноцінно відновитися", — зазначала Світлана Краковська.
За її прогнозами, у майбутньому кількість таких періодів може зрости, а самі явища триватимуть не поодиноко, а хвилями, що посилюватиме навантаження на екосистеми та сільське господарство.
Водний баланс і ризики для регіону
Попри близькість моря, це не гарантує стабільного водозабезпечення. Науковці зазначають, що через зміну клімату опади можуть ставати інтенсивнішими, але короткочасними, що не сприяє накопиченню вологи в ґрунті.
"Опади будуть, але вони можуть мати зливовий характер і не встигатимуть поповнювати водні ресурси, натомість змиватимуть ґрунт", — пояснила Світлана Краковська.
Найбільш вразливими до процесів опустелювання вона називає південні райони області, зокрема території поблизу лиманів і солонцевих ґрунтів.
Плавучі сонячні станції як можливе рішення
Одним із варіантів адаптації до змін клімату науковці називають розвиток відновлюваної енергетики, зокрема встановлення сонячних панелей на водних об’єктах.
"Такі панелі можуть одночасно виробляти електроенергію і зменшувати випаровування води", — пояснила Світлана Краковська.
За словами директора ГО "Науково-дослідний інститут біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини" Юрія Старчевського, подібні проєкти вже розглядалися для Придунайських озер.
"Це дозволило б зменшити втрати води і забезпечити стабільний водний баланс для зрошення", — розповів він.
Водночас науковці наголошують, що такі рішення потребують детального вивчення.
"Потрібно оцінювати вплив на екосистему, адже зміна температури та освітлення води може вплинути на флору і фауну", — зазначив гідролог Олег Гриб.
Вода як ключ до виживання регіону
Окрему увагу експерти приділяють проблемі управління водними ресурсами. Зменшення весняного водопілля та обміління річок уже впливають на стан лиманів і озер.
"Опади, які випадають, майже повністю витрачаються на випаровування, а припливу прісної води недостатньо", — пояснила професорка факультету гідрометеорології та екології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Наталя Лобода.
Вона зазначає, що ситуацію ускладнюють застарілі або зруйновані системи зрошення, а також надмірна кількість штучних водойм, які додатково збільшують втрати води через випаровування.
Що може сповільнити опустелювання
Серед можливих рішень науковці називають комплекс заходів: відновлення зрошувальних систем, висадження лісосмуг, зменшення розорювання ґрунтів і раціональне використання водних ресурсів.
"Якщо діяти вже зараз, можна суттєво знизити ризики у майбутньому", — наголосила Світлана Краковська.
Водночас вона підкреслює, що ці зміни потребують системного підходу та ухвалення рішень на всіх рівнях управління.
Час ще є, але його обмаль
Науковці сходяться на думці, що процес опустелювання на півдні Одещини вже розпочався, однак він усе ще залишається керованим.
"Це потрібно було робити ще десятки років тому, але навіть зараз ми можемо вплинути на ситуацію", — зазначала Світлана Краковська.
Йдеться про те, що без змін у підходах до природокористування та кліматичної політики ризики для регіону лише зростатимуть. Водночас своєчасні та системні дії могли б уповільнити або частково зупинити ці процеси.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
