6 лютого виповнюється 30 років від тоді, як Велика Британія передала Україні антарктичну станцію, що тепер називається "Академік Вернадський". Україна — одна із 29 країн, які мають свою станцію в Антарктиді, де проводять дослідження світового рівня. До ювілейної річниці Суспільне Одеса зібрало шість фактів, які пов'язують станцію з Одесою та Одещиною.
Факт №1. Криголам "Ноосфера": як британське судно отримало в Одесі нове ім’я та прапор
19 серпня 2021 року Україна придбала британський криголам "Джеймс Кларк Росс". На ньому вирушають експедиції українських дослідників до станції "Академік Вернадський". Саме в Одесі він отримав свою українську назву — "Ноосфера".
28 січня 2022 року з Одеси криголам вирушив у свій перший антарктичний рейс під синьо-жовтим прапором. Це було відправлення 27-ї Української антарктичної експедиції. Екіпаж корабля складався із 26 людей. Серед них були українці та іноземці, які раніше працювали на Британську антарктичну службу.
На борту криголама розміщені декілька лабораторій та різноманітне обладнання для аналізу зразків морської води, дослідження представників морської флори і фауни, проведення океанографічних досліджень та відбору донних осадів з глибини до 7 км.
Факт №2.Криголамом "Ноосфера" керують одеські капітани
Першим, хто тримав штурвал на шляху до Антарктики, був одесит Павло Панасюк. Зараз з ним по черзі працює капітан Андрій Старіш з Одещини. Шлях до капітана Старіш пройшов від посади другого помічника та старпома, розповів чоловік в інтерв'ю Центру транспортних стратегій.
Факт №3. Одеські вчені на станції "Академік Вернадський"
Одесити не тільки керують кораблями, а й працюють на "Вернадському". Так, на станції зимували багато одеситів, представників Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.
Оксана Савенко — біологиня з Одеси. Вона стала першою жінкою, яка двічі зимувала на станції. В інтерв'ю "Українському радіо. Одеса" вона розповіла:
"Тут все виявилося саме таким, як я собі й уявляла, тому я б не сказала, що чимось окремо вражена. Але все тут сприймається в комплексі, і навколишня природа, і станція, люди, наші дослідження, все викликає трепет та захоплення, є відчуття, що ми тут вдома".
А в ювілейну 30-ту експедицію, яка наразі працює на станції, увійшла ще одна біологиня з Одеси — Єлизавета Сафонова. В інтерв'ю Суспільному вона розповіла, що на станції науковці працюють у спеціально обладнаних лабораторіях. У кожного біолога — окрема лабораторія відповідно до їхніх технічних завдань:
"Мене, як біолога, як ветеринара, звісно, цікавлять і тварини, і мікроорганізми, і рослини, які там знаходяться. Взаємодіяти з тваринами там не можна. Перегортання пінгвінів, як іноді кажуть, — це ні. Біологи і взагалі ніхто на станції не має права доторкатися до тварин. Тобто, є певна дистанція, і це дуже дотримується".
У ту ж 30-ту експедицію, але лише на антарктичне літо, вирушив і доцент Одеського національного університету імені Мечникова Сергій Кадурін:
"Дослідники регулярно доставляють унікальні геологічні зразки для подальших досліджень. До Одеси везуть зразки донних відкладів і кристалічні гірські породи, які досліджують та зберігають у геологічному музеї національного університета імені Мечникова", — розповів науковець у коментарі Суспільному.
Факт №4. Геологічні дослідження в Антарктиді: що везуть до лабораторій ОНУ ім. Мечникова
Зараз в Південному океані та на островах навколо станції науковці проводять польові дослідження: проміри глибин, відбір і опис зразків порід з метою побудови геологічної карти всього регіону Антарктичної станції. Ці проби проаналізують в лабораторіях університету ім. Мечнікова та передадуть музеям, додав Сергій Кадурін:
"Ми якраз зібрали колекцію і сподіваємося будемо везти її до Одеси. Минулого року так само ми відбирали і тонні відклади, і кристалічні породи. Тонні відклади досліджують для відновлення палеоклімату і простеження змін клімату та льодовиків за останні тисячі років. Кристалічні породи використовують для моделювання геологічних процесів і вивчення будови літосфери, які в Антарктиці добре видно безпосередньо на поверхні".
Факт №5. Одеський полярник Артем Матвєєв: від антарктичних досліджень до служби в ЗСУ
Один із полярників, Артем Матвєєв, також родом з Одеси, наразі служить у ЗСУ:
"Артем зараз – один з "бойових пінгвінів" (так називають колишніх полярників, які зараз служать у ЗСУ). Нині їх 31. На станції він займався гідрометеорологічними дослідженнями", — розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Факт №6. Дерусифікація в Антарктиці: де в районі Південного полюса шукати напис "Одеса"
Біля станції "Академік Вернадський" стоїть дороговказ із табличками різним міст. Здебільшого це населені пункти, з яких родом полярники або звідки на станцію приїздили представники з інших країн. На одному дороговказі є напис "Одеса", що показує напрямок і відстань — 14 803 км. У 2023 році її "дерусифікували", змінивши транслітерацію.
Автор: Марк Лунін
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
