Старший солдат Юрій став на захист країни у лютому 2022 року, штурмував та звільняв населені пункти Миколаївщини та Херсонщини. Під час бойового завдання отримав численні поранення. Після реабілітації продовжив службу в одному з районних центрів комплектування та соціальної підтримки у Миколаєві.
Про штурми та звільнення окупованих Росією територій військовослужбовець Юрій розповів журналістам Суспільного.
У дім чоловіка влучила російська ракета, коли Юрія там не було. З 27 лютого 2022 року він став на захист України у складі 11-го окремого стрілецького батальйону.
"Вирішив піти захищати, коли це все почалося, потім на навчання. Я пробув там лише тиждень, і нас відправили одразу на Херсонський напрямок", — згадує події лютого-березня 2022 року боєць.
За вісім місяців служби на фронті чоловік разом зі своїм підрозділом "зачистили" 19 населених пунктів.
"Будь-яка твоя "крива" дія грозить тому, що можна попросту втратити всю групу. У групі знаходилося 55 людей. Все. Вам дається ділянка", — каже військовослужбовець.
Уважність, особливо уважність, тому що якщо немає її, то немає сенсу навіть кудись йти. Якщо нахабно якось ставитися до всього, то, як і була ситуація, я втратив всю групу.
Під час служби мав хороші стосунки з побратимами, згадує боєць. Додає, у житті є моменти, які залишаються назавжди: з групи вижив тільки він.
"За годину до трагедії ми сиділи й чай пили. Я багато чого там втратив, достатньо. Є такі моменти, які в житті залишаються, ти їх не відпускаєш, таке не забувається", — пояснює військовослужбовець Юрій.
Восьмого листопада 2022 року солдат отримав відкриту черепно-мозкову травму, відкритий перелом гомілки та численні поранення тулуба.
"Мене, коли відправили в госпіталь, спочатку привезли у Миколаїв. Виходить така ситуація, що мене тут оперували, відправили до поліклініки в Одесу. Там вже оперували до кінця, і голову, і ногу", — додає військовик.
Лікарі говорили, що у Юрія 13 відсотків шансів на виживання. Боєць продовжував займатися з реабілітологом.
Я крізь сльози підіймався. Піднявся і пішов, і все. Потихеньку почав ходити. У мене є рідний брат Сергій: він єдиний, хто мене підтримував.
Після реабілітації Юрій служить у роті охорони одного з районних центрів комплектування та соціальної підтримки у Миколаєві. Станом на квітень 2024 року він сповіщає військовозобовʼязаних про те, що вони мають стати на облік або ж уточнити свої дані.
"Заради чогось, заради своїх рідних. Якщо комусь дійсно набридли ці ракети, той візьметься, і наперекір своєму страху, переборе його, візьме себе в руки, як мужик", — додає Юрій.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
