Сьогодні в осучасненому Хмельницькому залишилось не так багато місць, які нагадують про минулі роки та життя. Саме в цьому полягає унікальність тих місць та з’являється інтерес до їхньої історії. Якщо зануритись в історію можна знайти багато цікавинок, які захоплять кожного. Хмельницький туристично-інформаційний центр пропонує ТОП-7 найцікавіших, за їхньою версією, місць Хмельницького.
1. Майданчик біля ТРЦ "Дитячий світ"
До будівництва звичного Центрального Універмагу міста, саме ця будівля називалась центральним універмагом. Сьогодні ми знаємо його, як торговельний центр "Дитячий світ". Слід згадати про фонтан, який розташований біля "Дитячого світу". Фонтан з жабами й лелеками у Хмельницькому був встановлений в 1956 році, коли був облаштований сквер поруч з новозбудованим універмагом. Вже на початку 90 років поруч із "Дитячим світом" існував базар. Але коли збудували "Либідь Плаза", базар закрили, а на його місці облаштували сквер. Тоді ж було вирішено пофарбувати скульптури. Хмельницький фонтан не є унікальним, він немає культурної та матеріальної цінності, проте є звичним та буденним для мешканців міста. Подібні фігури в різних комбінаціях можна було знайти і в інших містах України. За словами місцевого історика Сергія Єсюніна, на той час у Хмельницькій області всі пам'ятники виготовлялися на Львівській художньо-скульптурній фабриці, де фігури відливали за затвердженими лекалами.
2. Кухмістерська Хаселева
Цей будинок є типовим для архітектурної забудови Проскурова наприкінці 19-го й початку 20-го століття і має велике історичне значення, як частина центральної вулиці міста. Літери "Л.Х." на фасаді свідчать про те, що власником будинку був Лев Хаселев, колись відомий дантист в місті. Практика стоматології в Проскурові з'явилась лише наприкінці 19-го століття. Лев Соломонович Хаселев був першим практикуючим дантистом, але з часом інші дантисти теж почали відкривати свої кабінети. У 1898 році Л. Хаселев закінчив будівництво цього будинку на центральній вулиці міста. Перший поверх він обладнав, як найсучасніший на той час стоматологічний кабінет, на другому поверсі влаштував свою власну квартиру, а іншу частину будинку здавав в оренду.
3. Сквер Тараса Шевченка
Цей сквер можна вважати одним з найживописніших куточків Хмельницького, і його історія налічує понад сто років. В 1824 році був складений генеральний план забудови міста, за яким це місце було призначене для будівництва торгової площі, де почали з'являтися невеличкі крамнички. Ця площа отримала назву "Хлібна" і стала основним місцем для проведення торгів і ярмарків. Під час "річного ярмарку" Хлібна площа ставала центром заходів, де з'їжджалися купці, ремісники, селяни з різних міст і сіл. Тут влаштовували атракціони, виступали бродячі артисти, діяв цирк, звіринець та інші розваги. Але з часом територія стала замалою для таких подій, і ярмарок перенесли в інше місце, а на Хлібній площі збудували військові казарми. Проте, у 1895 році міська влада затвердила ідею перетворити цю територію в міський сад. Почали активно насаджувати дерева і будувати алеї, встановили огорожу, а пізніше облаштували дитячий ігровий майданчик. Протягом років парк був змінений і удосконалений. На сьогодні площа скверу нараховує понад 25 тисяч квадратних метрів, понад півтори тисячі квітників, а також прикрашається скульптурами відомого скульптора Миколи Мазура. І вже протягом 14 років цей сквер має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
4. Будинок Хаїми Маранца (Театр ляльок)
Родина Маранців була не тільки великою, а й знаковою для Проскурова. Молодший син Хаїм Маранц обрав не промисловість, а торгівлю своїм головним напрямком. Особливо він зосередився на торгівлі цукром і борошном. Також він був власником найбільшого нафто-газового складу у Проскурові. У 1880 році Хаїм Маранц збудував двоповерховий маєток. Крім того, купець дотримувався місцевих традицій та був активним благодійником. Неподалік від свого маєтку, на місці сучасного центрального універмагу, він збудував притулок для бідних євреїв, яких він утримував своїм коштом. Також поруч він звів власну синагогу та розмістив дванадцять крамниць. Фактично, весь квартал був власністю Хаїма Маранца. Після смерті у 1912 році, його справу успадкували сини, які вже мешкали в Одесі. Проскурівська нерухомість залишилася у їх володінні до настання радянської влади. В роки радянського Союзу будівлю дещо змінили. У приміщенні спочатку розміщувався відділ НКВС, а після Другої світової війни, тут працював палац піонерів. В 1989 році в колишньому купецькому будинку було відкрито обласний ляльковий театр, який нині вважається одним з найкращих в Україні та має почесне звання "академічного театру".
5. Хмельницький обласний художній музей (ХОХМ)
Цей комплекс розташований на головній вулиці міста Хмельницького в будинку, спорудженому у 1903 році для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку, у так званому "цегляному стилі", що був характерним для Проскурова кінця ХІХ - початку ХХ століття. За роки музейним фахівцям вдалося створити мистецьку колекцію, яка стала невід’ємною частиною історії українського мистецтва ХХ-ХХІ століття. Завдяки організації виставок, фестивалів, акцій, симпозіумів, артрезиденцій та планових закупівель було зібрано понад 7000 творів, створених близько 1000 митцями, що робить музейну збірку однією з найцілісніших та найрепрезентативніших в Україні.
6. Алея кохання біля Будинку урочистих подій
Ця алея становить собою унікальні лавочки з романтичними експонатами й надписами. Її відкрили у вересні 2009 року спеціально до відзначення 578 річниці міста. Вони були пожертвувані місцевими підприємствами й установами у рамках акції "Подаруй міському парку лавочку". Спочатку ідея створення оригінальних лавок не мала прямого зв'язку з закоханими парами, сьогодні ж це місце полюбили молодята, які використовують його для романтичних фотосесій. Кожна лавочка унікальна своїм виглядом та змістом: ковані, прикрашені написами й декоративними елементами у вигляді птахів, фігур, гербів або квітів. Деякі з них мають тематичний характер, наприклад, "Закоханим" або "Лист любові". Також "Алея закоханих" стала місцем проведення щорічного фестивалю наречених, де видається найдовша в Україні весільна фата, а також демонструються весільні сукні, створені дизайнерами й кравцями з Поділля.
Та слід гадати і про самий РАСЦ. Будинок, зведений у 1903 році, та належав лікарю, лиш короткий час. Вже у 1916 році лікар передав будинок військовому відомству. Після закінчення війни будинок змінював своїх власників з одних військових на інших, а після Другої світової там проживали номенклатурники. Згодом приміщення стало дитячою лікарнею. Зрештою близько десяти років тому будинок був перетворений на Хмельницький РАГС, де здійснюються урочистості з реєстрації шлюбів.
7. Общинний центр "Тхія"
Саме в общинному центрі "Тхія" було засновано Музей пам'яті жертв Голокосту. Ініціативу створення цього музею запропонував директор благодійного фонду "Хесед Бешт" та голова Хмельницької обласної єврейської громади. Вже з 1999 року розпочалося формування колекції музею, а в вересні 2010 року Музей отримав постійне приміщення, а у вересні 2012 року була відкрита експозиція. Концепція музею та основне правило відбору матеріалів для експозицій полягають у тому, що "Голокост стався не лише у Німеччині чи Польщі, але й у нашій області, у нашому місті, на сусідній вулиці". Тому головною аудиторією відвідувачів музею є українські діти, школярі, студенти та науковці. Та й саме приміщення Музею пов'язане з подіями Голокосту: під час війни у цьому будинку переховувались три дівчинки з єврейської родини, яких їхній дідусь врятував, викупивши їх з гетто. Музей має власний архів з копіями архівних документів та оригінальними матеріалами, переданими тими, хто пережив Голокост, родичами або друзями тих, хто загинув.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
