Пошкодження культурної спадщини через обстріли РФ: у Харкові створили робочу групу

Пошкодження культурної спадщини через обстріли РФ: у Харкові створили робочу групу

Ексклюзивно

У Харкові створили робочу групу оперативного реагування на пошкодження об'єктів культурної спадщини.

Про це Суспільне Харків розповів архітектор Віктор Дворніков.

За його словами, задача групи — ухвалювати рішення щодо збереження об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій. Крім того, група займатиметься порятунком окремих елементів та фрагментів об'єктів, з їх подальшим сортуванням та збереженням.

Коли з’явилася робоча група і як працюватиме?

Вона називається "Група оперативного реагування на пошкодження об'єктів культурної спадщини", й передбачає участь фахівців у процесі ліквідації наслідків російських обстрілів, або інших обставин, при яких ці пошкодження відбуваються. Перше засідання відбулося 3 липня. Це була нарадча зустріч, на якій були сплановані найближчі кроки та подальший план дій.

Основний вид роботи — спільні засідання, але у випадках пошкодження об’єктів буде група, яка виконуватиме оперативні виїзди для консультації, і щоб убезпечити об’єкт від руйнування.

У склад групи входять архітектори, п'ятеро конструкторів-інженерів, сертифікованих експертів й представники міських департаментів, а також обласних департаментів культури та архітектури.

Чому створення такої групи важливе для Харкова?

Нині в Україні органи охорони культурної спадщини, Міністерство культури, не дали жодних вказівок щодо реагування на пошкодження об’єктів. І розбір завалів, і будь-які роботи, які першочергово виконуються, виконуються так само як і на звичайних цивільних об’єктах. Тобто, немає жодного регламенту, який би регулював дії комунальників, або інших служб, які проводять першочергові роботи.

Віктор Дворніков
Віктор Дворніков. Фото: Валерія Ємець/Суспільне Харків

Ситуація в Харкові — найкритичніша. Харків на даний час має понад 300 пошкоджених об’єктів — історичних пам’яток культури та архітектури. Навіть міг би сказати, що більш як 400, але частина — не є пам’ятками, однак є об’єктами культурної спадщини й цінність їх така ж, як і пам’яток.

Для того, щоб було розуміння цифр, то на другому місці – Одеса, і там вдвічі менше пошкоджених об’єктів.

На жаль, ми – сумний лідер у цьому напрямку, й для нас найбільш актуальне питання. З такими масштабами в жодному іншому місті культурна спадщина не руйнується.

З 135-річної пам’ятки на Полтавському Шляху осипається фасад, Харків, листопад 2023 року
З 135-річної пам’ятки на Полтавському Шляху осипається фасад, Харків, листопад 2023 року. З 135-річної пам’ятки на Полтавському Шляху осипається фасад, Харків, листопад 2023 року. Фото: Олена Клименко/Суспільне Харків

Скільки працювали над тим, щоб робоча група з’явилася та запрацювала?

Перші консультації з цього приводу були ще у лютому. А задум з’явився у 2023 році. влітку.

Група створена для того, щоб на місці влучання були експерти, які зможуть кваліфіковано визначити план дій, щоб не було подальшого руйнування, щоб убезпечити залишки, які утворилися внаслідок обвалу. Одна з основних задач — зберігання цих решток.

На першій робочій зустрічі досягли розуміння, що у місті має з’явитися офіційний майданчик, де будуть зберігатися матеріали для подальшого сортування та використання під час відновлювальних робіт.

Наскільки це допомагатиме у майбутньому, коли буде відбудова Харкова?

Це потрібно для того, щоб відновлювати об’єкти культурної спадщини. Це — аутентичний матеріал, він має незамінну цінність. Втрачаючи його, ми потім не зможемо відбудовувати пошкоджені будівлі. Зокрема, побита цегла все одно може бути використана у реставраційних роботах.

Який вигляд зсередини має будівля, розташована на початку вулиці Полтавський Шлях у Харкові. Квітень, 2023
Який вигляд зсередини має будівля, розташована на початку вулиці Полтавський Шлях у Харкові. Квітень, 2023. Який вигляд зсередини має будівля, розташована на початку вулиці Полтавський Шлях у Харкові. Квітень, 2023. Фото: Віктор Дворніков

Чи є в інших містах України такі робочі групи?

Точно такого досвіду в Україні немає. Наскільки мені відомо, у світі так само на основі місцевих органів самоврядування таких утворень не було. Такі функції іноді беруть на себе міжнародні організації, наприклад, ЮНЕСКО чи інші, які організовують якісь рятівні роботи. У такому вигляді, щоб усе це працювало під час війни у форматі оперативного реагування — такого досвіду у світі немає.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube

На початок