Понад 600 агропідприємств Харківщини зазнали руйнувань або припинили роботу через російські удари, з них 40 — з початку цього року, говорить заступник начальника Харківської військової обладміністрації Євген Іванов. Каже, найбільше страждає тваринництво — в області знищена половина ферм.
Який вплив це має на продовольчу безпеку Харківщини, які існують програми підтримки аграріїв і як про них відгукуються фермери, читайте у матеріалі Суспільне Харків.
«Руки не опускаються, а вже опустилися»
Світлана Мурашка — власниця ферми у Копанях у Лозівській громаді, яку російські війська атакували «Шахедами» вночі 20 квітня. У господарстві Світлани було пів тисячі качок, курей було близько 200 голів, а також корови й свині.
«Було пряме влучання, і ми приїхали вночі, відкрили одразу двері, а зайти неможливо, бо все було в диму, все догорало, виганяли як могли», — згадує Світлана.
Працівниця ферми Людмила Сараєва додає: «Вивезли багато мертвої птиці — побило. Залишилося трохи — дорізали, бо вже були кульгаві».
На роботу на ферму Людмила їздить з сусіднього села. Каже, працює тут 10 років і памʼятає, якою ферма була до російського вторгнення.
«До повномасштабної війни у нас було усе, у нас було дуже багато корів, телят багато, свині були, поросята свої були, птиці багато було: гуси, індики, стадами цілими по 50 голів, по 150», — розповідає Людмила.
Зараз на фермі залишилось 30 корів та приблизно стільки ж курей, розповідає її власниця Світлана Мурашка.
«Кури залишились, але там залишилось, можливо, голів 30, качок взагалі немає. Зазвичай ми за сезон вирощували по пʼять стад, могли 4-5 стад, а зараз вже нічого. Бо зараз немає умов для утримання, бо все розбите. Раніше у нас працювало до 40 людей. А зараз взагалі один тракторист, один скотар, роботи вже немає — залишилось 30 корів, і залишок курей», — говорить Мурашка.
Збитки від влучань Світлана оцінює у щонайменше 600 тисяч гривень. Каже, відновлювати ферму не планують, бо немає фінансової можливості та бажання — через можливі повторні удари.
«Сумно, руки опускаються, вони не опускаються, а вже опустились. Просто всі труди, життя проходить тут з ранку до вечора і це все в один прекрасний момент обривається. Плани не будуєш, зараз не розумієш, живеш одним днем, однією секундою, навіть не днем», — говорить фермерка.
У поле — з «Чуйкою»
«Чесно скажу, мені інколи, коли телефонують керівники відділень, особливо о сьомій ранку, мені лячно брати слухавку, бо я одразу думаю, що щось трапилось», — говорить Гліб Гаврилов, директор «Ландекс Агро», що працює на Харківщині.
За його словами, протягом півтора року його підприємство зазнало понад 10 атак «Шахедів», а також комбінованих ракетно-дронових ударів.
«Техніка, будівлі, у нас за минулий рік два комбайни і трактор (пошкоджені — ред.), це приблизно 200 тисяч доларів їх вартість. Один комбайн ми змогли відновити. Це було принципово для мене, його з попелу все таки підняти», — розповідає Гаврилов.
У підприємства «Ландекс Агро» через удари російських безпілотників за останні півтора року також згоріло 150 гектарів пшениці, розповідає Гаврилов — найбільше озимини втратили в районі Барвінкового, що межує з Донеччиною. Каже, з втрачених полів можна було зібрати близько 600 тонн зерна.
«Самі собі придумуємо методи захисту, безпеки. Купуємо на підрозділи детектори дронів, там де багато літає, у тому числі в Бурлуку виїжджає механвідряд, він працює у полі, поруч з ними з рацією з детектором «Чуйка». З «Чуйкою» сидить охоронець, він дивиться чи не летить якийсь FPV. На техніку ми не дивимося, якщо вони бачать, що щось летить, команда термінового покине техніку і ховається у посадці», — говорить підприємець.
На один гектар вирощування озимої пшениці ми вкладаємо близько 20, 22, 24 тисяч гривень. Ми прожили сезон, рік — сіяли, вкладали добриво, пальне, платили зарплати, вирощували і очікували врожай. Тому тут два методи: сказати, що ми не отримали приблизно 600-700 тонн зерна пшениці, це так по максимуму можна сказати. Це приблизно 5-6 мільйонів гривень.
Допомога для аграріїв Харківщини
Власники розбитих аграрних підприємств можуть отримати допомогу як за державними, так і міжнародними програмами, розповідає заступник голови Асоціації фермерських господарств Харківщини Іван Биков.
Однак, каже, через постійні удари по аграріях черга за цією допомогою довга. За словами Бикова, європейські гранти мають простіші умови і їх отримати легше, ніж українські державні.
«З боку держави такі програми, які розраховані на те, що вони тобі дають гроші, але протягом трьох років ти повинен повернути ці гроші у вигляді податків. Ще до того там написано: стільки, стільки, стільки людей працевлаштувати. Кого працевлаштувати? У нас хлопці, які працювали, пішли й воюють», — говорить Биков.
За півроку 40 підприємств були пошкоджені російськими ударами
З початку повномасштабного вторгнення понад 600 аграрних та тваринницьких господарств Харківщини припинили роботу або працюють не на повну потужність через російські удари, розповідає заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов.
Каже, лише за цей рік пошкоджень зазнали 40 підприємств.
«630 підприємств з початку вторгнення частково припинили свою діяльність, або є напівзруйнованими і працюють не на повну потужність. За цей рік, це близько 40 підприємств, у тому числі і тваринницької галузі зазнали прицільних ударів. І до речі, вони розташовані не тільки у прифронтовій зоні, але і у відносно тилових громадах нашої області теж отримують удари на знищення «Шахедами», балістикою та всім, що летить», — говорить Іванов.
Я скажу у відсотках того ж самого молока чи яєць там приблизна втрата до 60% від того, що вироблялось у 2021 році. І відповідно, підприємств знищена половина приблизно. Знищена під нуль, вони не ведуть свою діяльність. Говоримо про ферми: тваринництво, велика рогата худоба, птахоферми у тому числі.
Рослинництво за час повномасштабної війни втратило менше, ніж тваринництво, каже Іванов. За його словами, зараз аграрії обробляють близько 60% земель. Поза обробітком залишаються близько чотирьохсот тисяч гектарів землі — це окуповані або заміновані землі.
«Є місця, є ділянки і поля, де сіяли в минулі роки, а зараз вже не сіють. А ще гірше, є ділянки і локації, їх багато, які були посіяні і немає змоги прибрати той врожай. Ці масштаби — тисячі гектар. Але ми не маємо зниження по області загальної цифри посівної площі, вона у цьому році складає приблизно один мільйон 300 тисяч гектарів», — каже Євген Іванов.
Це цифра на рівні минулого року. Шляхом чого вона на тому ж рівні? Ми втрачаємо деякі ділянки, які контролюються ворогом з повітря на півдні та сході, але за рахунок розмінування земель і роботи з землею на деокупованих територіях аграрії мали змогу більше засіяти у Чугуївському, Ізюмському районах.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
