Після розширення зони обов'язкової евакуації на початку липня кількість охочих виїхати із Шевченківської громади на Харківщині зросла вдесятеро: громаду залишають від 70 до 90 людей в день. Російські війська майже щодня атакують населені пункти КАБами, FPV-дронами, «Шахедами», ракетами та реактивними безпілотниками.
Як нині живе найближча до Куп'янська громада та як там проходить евакуація — у репортажі Супільне Харків.
«Мені ще соняшник треба косити»
80-річну Клавдію Лисенко евакуювали із селища Шевченкового. Жінка не може пересуватися самостійно, тому її дочка Ольга попросила допомоги волонтерів.
«Ми б і самі вивезли, але не можемо — вона ж не ходить. А тут же бомби. У нас же тут (вулицю — ред.) Мічуріна обстріляли касетними. Ну, страшно тут. Ми ж і так трималися до останнього, бо боялися, щоб не було, як у Куп'янську. Стріляють часто. Руйнують усе. Все літає: і дрони, і бомби, і ракети», — розповідає Ольга Дрогало.
Нікого не видно на дворі. Оце до обіду ще хоч трохи люди ходять, а так люди сидять по домівках. І багато виїжджають, дуже багато — з дітьми в основному.
Ольга працює на агрофірмі в Семенівці. Жінка каже, поки що евакуюватися не збирається.
«У нас зараз жнива, тому поки ні. Я у Семенівці ночую у куми. Це за 15 кілометрів. Ну, а що, збирати пшеницю треба. Шкода. Урожай хороший цього року. Дуже сміливі люди. У нас є "Графіт" (мобільна система моніторингу повітряного простору — ред.). Дивимося у "Графіт", якщо є інтернет. У нас встановлена Семенівка, і ми дивимося. Ну, а що робити? Хліб-то шкода. Вчора пішла, наплакалася — стоїть такий урожай», — говорить жінка.
Мені ще соняшник треба косити. А тоді ж, може, треба буде орати під ячмінь та соняшник. Поки ні, не планую, чесно. А там видно буде. Маму зараз везуть до онуки у Харків. Там орендована квартира у нас.
«Стало дуже гучно — обстріли почалися майже щодня: і вдень, і вночі»
Жителька Шевченкового Валентина Куліш вирішила поїхати до родичів у Чернівецьку область через посилення ударів по громаді.
«Без кінця по три рази бомблять і КАБами, і щось таке світиться. Команда "Лягай!" на підлогу у хаті. Оце так коліна побила», — говорить Валентина.
Разом з Валентиною евакуюються з Шевченкового її племінниця Анжеліка з семирічною донькою Богданою. Анжеліка каже, що теж прийняла таке рішення через посилення ударів.
«Стало дуже гучно — обстріли почалися майже щодня: і вдень, і вночі. Дуже тривожно. Почала дуже перейматися за своїх рідних, за свою доньку, тому ми вирішили виїхати, поки є така можливість, бо пізніше це може бути неможливо. Раніше думала, але трішечки ще залишалися. А коли почали і вдень, і вночі, і по цивільних — дуже страшно. Прилітає, де заманеться», — каже Анжеліка Сарапульцева.
Шкода залишати — домівка є домівка. Сумую. А що робити? Треба їхати в безпечне місце заради дитини.
«Людина, яка збирається їхати на евакуацію, повинна перебувати вдома»
Шевченківська громада — найближча до Купʼянська: її адміністративний центр розташований за 30 кілометрів від нього. У населених пунктах, найближчих до Купʼянська, оголосили примусову евакуацію родин з дітьми ще у квітні, але вже в липні через посилення обстрілів зону евакуації розширили на решту громади.
В Шевченківській громаді і в самому Шевченковому нині йде активна евакуація, бо не лише обстріли почастішали, а й FPV-дрони вже дістають до самого населеного пункту, говорить волонтер Координаційного гуманітарного центру Євген Севідов.
«Залишатися там небезпечно. Навіть сьогодні ми не змогли забрати людину, бо це місце, де двічі були удари КАБами і влучання "Шахеда" кілька днів тому. Нам сьогодні вдалося забрати п'ятьох людей: одна з них — маломобільна людина, та семирічна дитина», — розповідає волонтер.
Людина, яка збирається їхати на евакуацію, повинна перебувати вдома. Якщо є можливість, мати при собі заряджений телефон зі зв'язком — він повинен бути постійно з людиною. Зараз ситуація наступна: людини немає вдома, квартира зачинена, на телефон не відповідає. Тепер ми цю заявку переносимо: ми сповіщаємо координатора про це і виїжджаємо.
За словами Євгена Севідова, далі евакуйованих повезуть на транзитний центр у Харків, де їм будуть видавати гуманітарну та фінансову допомогу, а якщо є така потреба — їх заселять у гуртожиток
«Я сподіваюся, що Шевченкове вистоїть»
Нині у Шевченківській громаді залишається понад сім тисяч жителів — до початку повномасштабної війни їх тут жило втричі більше, розповідає начальник селищної військової адміністрації Сергій Старіков. За його словами, є села, де вже майже не залишилося жителів.
«У нас таких населених пунктів (у яких вже майже немає людей — ред.) декілька: це Федорівка, Березівка, Старовірівка, де люди евакуювалися. Залишилася дуже незначна частина, і ті, що залишилися, просять евакуювати їх — ми працюємо над цим», — говорить очільник СВА.
Наразі громада налічує 60 населених пунктів. У всіх населених пунктах оголошена обов'язкова евакуація. У 19 вона оголошена як обов'язкова і примусова. І діти з цих населених пунктів вже евакуйовані — це населені пункти, які розміщені ближче до міста Куп'янська, до зони бойових дій.
Обстріли Шевченкового у липні посилились, росіяни все частіше застосовують реактивні «Шахеди» для ударів по соціальних об'єктах та житлових будинках, говорить Старіков. За його словами, знищений дитячий заклад «Калинка», повністю зруйнований ліцей №1.
«Людей на вулицях зараз дуже мало. По-перше, їх менше, тому що вони виїжджають, а, по-друге, тому що бояться виходити і пересуватися по вулицях. У нас ви зараз дуже мало побачите дітей — хоча на території фактично вони є, на вулицях їх дуже мало. У громаді лишається близько 700 дітей. Там, де оголошена примусова евакуація, родин з дітьми немає», — розповідає Сергій Старіков.
По населених пунктах багато безхатніх тварин. Залишають, не вивозять собак, котів. Вони розмножуються, збиваються в табуни, нападають на домашніх тварин. Безхатні тварини завжди були, а зараз їхнє збільшення пов'язане з тим, що хтось не може взяти із собою. Не кожний волонтерський фонд вивозить людей із тваринами, не у кожного є транспорт, не у кожного є місце, щоб там поселитися з тваринами. А якщо це гуртожиток, то туди зазвичай з тваринами не селять.
За словами Старікова, з Шевченкового евакуйовується і селищна рада — тепер вона надаватиме адмінпослуги у Харкові.
«Адміністрація буде переміщуватися до міста Харкова. Ми розпочали релокацію, враховуючи складну безпекову ситуацію. Будівля вже неодноразово пошкоджена: вона розташована на рівному місці, неодноразово позначена як потенційна ціль, тому це небезпечний мікрорайон», — говорить очільник громади.
У мене є випадки загибелі співробітників. Тому не хотілося б, щоб люди, які сьогодні знаходять у собі мужність, сили йти і працювати, надавати послуги громаді і приносити якусь користь, піддавалися ризику загинути. Один із загиблих був старостою села Петропілля. У 2023 році був удар по Грозі — він був на цьому заході. Ще одна загибла — начальник відділу економіки, яка дістала тяжких травм через удар FPV-дроном, а потім померла.
Я вдруге покидаю селище Шевченкове. Перший раз я евакуювався звідси 28 квітня 2022 року, коли тут була окупація. Покинув будинок, разом з родиною виїхав. А тепер я вдруге виїжджаю, покидаю знову будинок. У мене є донька, вона теж проживала в Шевченковому. Вчора був удар — вона зараз тут не проживає, але будинок зруйнований. Інколи у мене не вистачає словникового запасу нормативної лексики. Взагалі, дуже тяжко через те, що така ситуація складається. Я сподіваюся, що Шевченкове вистоїть, не доведеться покидати його, евакуювати звідси людей.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
