Олександрі — 20 років, вона має позивний "Нео" і служить у підрозділі радіоелектронної боротьби у 111-й бригаді ТрО. Наймолодша дитина в багатодітній родині з Черкащини, має п’ятеро братів та сестер, Олександра долучилась до війська, побачивши працівників ТЦК на вулиці. Як ухвалила рішення, як служить у підрозділі РЕБ — розповіла Суспільне Донбас.
Військовослужбовиця Олександра на псевдо "Нео" у війську — пів року. Розказує: піти служити її підштовхнув випадок на вулиці.
"Пам'ятаю, якось йду з роботи, ТЦК "пакує" чоловіків, а вони упираються, йти не хочуть. Думаю: коли ви, чоловіки, не хочете — піду я. Якщо задля нашої перемоги треба віддати життя — я його залюбки віддам", — говорить військовослужбовиця.
Олександра — шоста, наймолодша дитина у багатодітній родині. У неї двоє братів і три сестри. Рідних — вона поставила перед фактом, що йде служити. До амуніції та військового побуту, каже, звикла швидко.
"Всі були у шоці. Казали: "нащо воно тобі треба, ти така молода?". Але я кажу: хочу і піду. Спочатку було важко, поки звикли до цього всього вантажу. Заняття трохи були важкі, незвично все-таки. Десь тиждень адаптації та далі все пішло добре", — каже військова.
Згадує: спочатку, коли приїхала у бригаду, зіткнулась з побутовими проблемами.
"Ми були у Покровську — ні води, ні душу, нічого там не було. Ми за баклажки й по воду до криниці ходили, гріли воду на плиті, у каструлях", — згадує дівчина.
Олександра спершу була діловодом в адміністративній групі, зараз — у підрозділі радіоелектронної боротьби. Її бригада — 111 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ — нині воює на Торецькому напрямку.
"Йде прикриття наших військовослужбовців від ворожих "Мавіків", FPV-дронів і так далі. Я маю розуміння, як воно працює, як його включати, на яких частотах воно працює. Але особисто на станції я не працювала. Планую поїхати все-таки на навчання", — каже військовослужбовиця.
"Я сюди як прийшла, я б хотіла в усіх напрямках попрацювати, не тільки у РЕБ, а й з пілотами, з розвідкою", — ділиться вона.
За освітою дівчина — хімік-лаборант, працювала у тютюновій компанії. Каже: той досвід — допомагає.
"До цього у мене була ще робота в БІ-ITінформаційні технології компанії, я працювала весь час з людьми, я була консультантом. І саме спілкування, можливо, мені допомагає зараз тут адаптовуватися. Я завжди знаходжу спільну мову з людьми", — каже дівчина.
Свої хобі з мирного життя — вокал та вишивку, каже Олександра, вона поки відклала. Після закінчення війни хоче залишитися у війську.
"Я підписала контракт і навіть, якщо він закінчиться, я все-таки планую продовжувати знаходитись в армії", — каже Олександра.
