Наразі Родинське Покровської громади розташоване за 10 кілометрів від лінії фронту, з міста всіх дітей евакуювали, вивезли архіви та обладнання, бо лінія фронту наближається, розказав Суспільне Донбас начальник міської військової адміністрації Сергій Добряк. У Родинському немає електро, водо- та газопостачання. До міста долітають FPV-дрони, також російські окупанти обстрілюють його з артилерії. Жити тут залишаються — 1600 людей.
Як виживають жителі прифронтового міста на Донеччині та чому не їдуть — у репортажі Суспільне Донбас.
Чутно вибухи та гуркіт генераторів у кожному дворі. На вулицях люди з порожніми пляшками, йдуть по воду. Централізованого водопостачання як і електроенергії тут немає понад чотири місяці.
"Ми беремо воду, купуємо. Там на кварталах беремо, люди ставлять генератори. Телефони зарядити просимо у магазинах", — каже жителька Родинського Лідія.
"Та вже місяці чотири, як не п'ятий. Ні води, ні світла — нічого. Тепла немає, вугілля закінчується, дрова закінчуються. Я працювала на шахті та син працював, і чоловік — виписували. А зараз його немає і шахти немає. Все горить там", — говорить жителька Родинського Тамара.
У місті є точки безкоштовної видачі води.
Тиждень тому, 29 січня перебили окупанти й газові труби. Газопостачання в місті тепер теж немає.
"Купили міні газові печі з маленькими балончиками. От щось трішки. Виходить, чи не виходить. А без світла теж, генератор мені довелося придбати, для того, щоб хоча б, години на три включати, щоб холодильник трохи, телефони зарядити та ліхтарики. А бензин це взагалі кошмар. Якщо так включати на три години, щонайменше, п'ять тисяч треба на бензин на місяць", — розповіла жителька Родинського Галина.
"Підгодовуємо і собачок, і кішок, всіх. Люди виїхали, тварини залишилися", — говорить жінка.
У цьому будинку залишаються п'ятеро мешканців, Галина підгодовує місцевих котів, які щодня збираються біля її під'їзду. Попри страх через щоденні обстріли сама не їде, чекає на сина.
"Я їхати не планую, у мене такі обставини. Зник син ще у квітні 2024 року. Він не воював, він працював на Краснолиманській шахті, пішов на роботу в третю зміну і зник, ніби крізь землю провалився. Його оголосили й в розшук офіційно, і волонтерів наймала, і волонтери із собаками із Павлограда приїжджали. А що як з'явиться, раптом хворий, покалічений і нагодувати нікому буде", — каже Галина.
Лінія фронту наблизилася — становить 10 кілометрів, обстріли почастішали, за даними начальника МВА. Люди на вулиці можуть перебувати чотири години на добу з 11:00 до 15:00.
"Я, наприклад, сиджу на дивані підскакую, підкидає мене на дивані. Такі обстріли — страх", — говорить жителька Родинського.
"Дуже страшно. 82 роки, куди вже їхати, вже туди треба готуватися? Вночі лежиш — не живий, не мертвий", — каже жителька Родинського Тамара.
За словами начальника Покровської військової адміністрації Сергія Добряка, російські війська обстрілюють місто з різної зброї.
"До повномасштабного вторгнення було майже 10 тисяч, зараз 1600 осіб. Діточок всіх вивезли. По Родинському працює повністю весь арсенал ворога: FPV-дрони, РСЗВреактивна система залпового вогню, артилерія покриває будь-який куточок міста, як і Покровськ, як і Гришино. В громаді немає жодного безпечного населеного пункту", — зазначив начальник Покровської військової адміністрації Сергій Добряк.
"У нас є точки безкоштовної роздачі питної води, технічної, у людей є свердловини, які були пробурені. У місті працює ще ЦНАП, також працює старостат, магазини, аптеки", — додав він.
Відновити електроенергію неможливо, для відновлення газопостачання, газовики не можуть проводити ремонтні роботи через постійні обстріли, додає начальник МВА.
"Десь був порив через обстріл, в Мирноградській громаді. Між нами і Мирноградською громадою. Виїжджала туди група на наступний день, але не дали їм там працювати", — розповів Сергій Добряк.
Важливі документи та обладнання, каже Добряк з міста вивезли. Евакуювали з Родинського всіх дітей. Тут залишаються 1600 людей з десяти тисяч, які проживали до повномасштабного російського вторгнення.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
