У населених пунктах Удачненської громади у Покровському районі посилились обстріли — лінія фронту наблизилась. Всіх дітей вже евакуювали, закликають і дорослих, розповів начальник Удачненської селищної військової адміністрації Валерій Дугельний. Щотижня реєструють пів сотні тих, хто наважився покинути дім. Як збираються в евакуацію місцеві жителі та що кажуть ті, хто поки лишився у селі до якого наблизився фронт — у репортажі Суспільне Донбас.
Валентина разом з чоловіком збираються в евакуацію. У цьому будинку, кажуть, вони прожили 45 років.
"Взяли те, що цінне. Але все не візьмеш. Дім є дім. Картоплю свою взяли, моркву, все-все взяли. Діти вмовили. Ми не хотіли, а вже неможливо. Діти знайшли нам там будиночок. Курей заберемо, і все. Кроликів порізали вчора, кому віддали. Штук 30 курей. Вчора порізали ще. Тут не тільки наші, сваха раніше виїхала і нам віддала", — розповіла жителька Сергіївки Валентина.
Місяць тому село Сергіївка було ще не розбите російськими обстрілами.
"Хтозна-що стріляє, але стріляє дебело. Як три дні — так і прилітає, і прилітає", — каже житель Сергіївки Олександр Переяславський.
У селі немає електрики та водопостачання. Юрій — з окупованої нині Макіївки, живе в селі з 2014 року.
"В колодязі вода погана, але доводиться брати, хоч обличчя, хоч руки помити. Посуд вже протираєш ганчірками та викидаєш. Воду ще на тому тижні привозили, набрав сто літрів і її п'ю, але закінчується. Сьогодні подзвонили хлопцю, що возив, невигідно йому возити, людей мало. Солярки з Межової викатає на гроші більше, ніж води привезе", — розповів житель Сергіївки Юрій Манур.
"Світла — немає, чекаємо. Не хоче РЕС (ремонтно-експлуатаційна служба — ред.) сюди їхати, бояться хлопці. Свічки, ліхтарики, павербанки", — говорить чоловік.
Юрій каже, родичі запрошують виїхати у Львівську область.
"Теща з тестем були тут, але вони виїхали у Львівську область. Мене запрошують. Але начальник просить: до кінця місяця протриматися тут, бо — машина, я водій. Сміття прибираємо, оце ж баки наші погоріли, тепер хоч колеса треба забрати з них. Треба вдруге вже починати все з нуля. Я ж речі не заберу свої, таке, що заберу: одяг, документи. А холодильник, багато речей, ще доведеться покинути", — каже Юрій.
У Сергіївці працює продуктовий магазин, електрика — від генератора.
"Замовляли печиво — машина не приїхала. Сьогодні мають ковбасу привезти, замовляли рибу, поки що возять. Телефони заряджаємо людям, не відмовляємо — безкоштовно. Ми навіть можемо зробити каву. Я на себе записала сьогодні, два хлопчики, вони теж люди. Зробила каву. Я не збіднію. Триматимемося поки. А потім покаже, може, теж у машину сядемо і поїдемо", — говорить продавчиня Валентина.
Днями одну з вулиць села обстріляли російські війська. У Миколи, каже, побило літню кухню. Чоловік народився і виріс у Сергіївці, 50 років жив у Мирнограді.
"Там почали бомбити — ми сюди втекли із Мирнограда. А зараз не знаємо, куди бігти. І немає на чому бігти. І пенсія не дозволяє нам. На 3-4 тисячі ми до Дніпра не поїдемо. Позавчора ввечері, десь годин на пів на сьому, як шарахнуло. Черепиця ціла залишилася, але її повздувало з цією і з того боку, хлопці зробили. А у мене два шифери наполовину вилізли, руки не піднімаються, я інвалід, ні цвяха, нічого не можу забити. Прикро, звичайно. Що означає "ждуни"? Якби у мене там перспектива була, так, якісь плани будували б, а я кажу: мені два дні до смерті залишилось. "Ждун", який я "ждун"?", — каже житель Сергіївки Микола.
У Сергіївці з 1200 жителів залишилися 300, решта — виїхали, говорить начальник Удачненської селищної військової адміністрації Валерій Дугельний.
"Приміщення старостинського округу зруйноване, використовувати неможливо. Всі вікна і двері повилітали. Клуб — те ж саме, амбулаторія без вікон. Водогін функціонував до останнього. Прилетіла бомба у водонапірну вежу, зробила решето і перебило трубу. Відновити зараз немає можливості", — говорить начальник Удачненської селищної військової адміністрації Валерій Дугельний.
Валерій Дугельний каже, поки є можливість, із села треба евакуюватись.
"В селі простіше, у людей є колодязі, там йшла вода практично питна, а в колодязях непитна. Вже дуже великий мінус. Гуманітарну воду завозили, але я так думаю, що в людей вже закінчилася гуманітарна вода. Тобто — треба евакуюватися, не дожидати останнього краю. Щоб не було, як от поряд, в селі Успенівка, там через річку, бойові дії наблизилися, люди пішки, через кладку, з голими руками тікали в Новосергіївку. І їх потім вивозили", — каже Валерій Дугельний.
За словами Дугельного, із Сергіївки евакуювали всіх дітей. Також люди реєструються на евакуацію.
"Дітей всіх евакуювали. По інформації наших спеціалістів, за тиждень реєструється на евакуацію до 50 осіб, і багато людей виїжджає самостійно", — зазначив Дугельний.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
