До війни він працював шеф-кухарем одразу у двох ресторанах, готував авторську піцу й пасту, а зараз варить борщі та каші для бійців. 44-річний Віталій Скакун із Запоріжжя — кухар бригади "Кара-Даг" Нацгвардії України — служить на Курахівському напрямку. За рік у війську, каже, доводилося й нашвидкуруч смажити картоплю під звуки вибухів і випікати піцу "майже як в ресторані". Нині продумує святкове меню, що збирається готувати для своїх бійців на Різдво та Новий рік — Віталій розповів Суспільне Донбас.
Нині в одному з прифронтових сіл на кухні Віталій готує обід для бойових побратимів, а в мирному житті був шеф-кухарем, керував двома закладами в Запоріжжі. Робочий день тривав по 14 годин, та робота була улюблена.
"Я там пропрацював майже вісім років. Основа була — піца італійська. А найбільше люблю готувати м'ясо, на хосперіпічь на деревному вугіллі, на мангалі — це я спеціалізуюся на цьому. Саме ходове блюдо — це борщ у нас. Борщ з пампушками, з салом — це класика. Де не працював, скрізь був, його дуже полюбляли. ЯмиСуп з курятиною, раменистрава японської кухні з пшеничною локшиною були, пасти італійські. Ф'южнкухня, що поєднує елементи різних кулінарних традицій такий, всього потрошку, заміксовано", — згадує кухар бригади "Кара-Даг" кухар Віталій.
Його позивний у війську — "Джобс", походить від назви кафе, де працював. До війни, каже, керував пів сотнею співробітників. А ще — розробляв авторські рецепти.
"Навіть, коли я пішов в армію, я залишив шефом свого заступника, і він працює по моєму меню. Паста з лососем і креветками. Вона дуже в мене. Там присутня й італійська кухня, і восточна кухня", — каже кухар.
У перший день повномасштабної війни заклади, де працював Віталій, зачинилися, персонал розпустили. Та вже за кілька днів почали волонтерити — готували безкоштовні обіди для військових.
"Спочатку годували порядку до 70 людей, порцій готували першого й другого. А за кілька тижнів ми дійшли до 700-800 порцій. Наскільки ми були різні люди, студенти. Прийшли допомагати, ми — кухарі, офіціанти, це не передати словами, яка атмосфера була, дружно так все було", — згадує Віталій.
До війська Віталій пішов рік тому — отримав повістку. Потрапив до взводу забезпечення — за своїм фахом.
"Це сніданок, обід, вечеря, якісь перекуси. Тобто робочий день починається біля 6-ї ранку. Лазанью готував, пельмені ліпив, булочки пеку різні. Коли хлопці із дому їдуть, сир везуть — ми сирники, запіканки робимо. Піцу готую. Не таку, як в ресторані, у нас більш домашня така піца, ковбаса, кетчуп, тісто, сир. Каші не дуже хлопці люблять. Люблять картоплю смажену, пюрешку, сосиски в тісті люблять, піцу, біляші, борщ обожнюють", — розповів кухар.
За рік служби, каже Віталій, доводилося працювати в небезпечних умовах.
"Коли готуєш, не звертаєш уваги. Просто в тебе є ціль, ти знаєш, що зараз повинні прийти хлопці на обід, а в тебе ще нічого не готово, і ти намагаєшся це зробити все ж. Тремтить, банки падають з полиць — нормально", — каже Віталій.
Це вже будуть його друге Різдво та Новий рік у війську, розповідає боєць. Продумує цьогорічне святкове меню.
"Хлопці просили холодець зробити. Це буде — точно. Планував якесь різдвяне — вечерю приготувати, кутю обов'язково зробити. Таке щось, традиційне, щось українське хочеться зробити. З пшениці готували, з медом горіхами, родзинками, мак додавав трошки. Смачна виходить", — ділиться боєць.
У Запоріжжі на чоловіка чекають дружина й донька. Вдома, зізнається, на кухні господарює не він — дружина.
"Жінка готує. Всі так кажуть: "От ти шеф-кухар, ти й вдома готуєш смачно, як твоїй жінці пощастило". Я говорю: ні, я не готую вдома, мене вдома не буває. Раніше я працював весь час, а зараз на службі, немає часу", — каже чоловік.
Опісля війни чоловік мріє повернутися до улюбленої справи.
"Почати свій якийсь маленький бізнес. Таке маленьке, сімейне, затишне, щоб збиралося коло друзів, знайомих", — ділиться Віталій.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
